alena

– Оце ви все забираєте, а мені що, землю гризти до наступного літа? – Галина Петрівна стояла посеред городу, міцно вхопившись за держак мотики, поки її невістка Оксана

— Ганно, ти тільки поглянь на цей паркан, він же скоро завалиться прямо на мої квіти, — вигукнув сусід Микола, спираючись на стару хвіртку, поки я витирала лоба

Від самого ранку в мене всередині все тремтіло, бо я наважилася на те, про що мріяла останні п’ять років — обстригла своє довге волосся по плечі та пофарбувалася

— Мамо, ми тут порахували, що тобі одній пенсії забагато, тому тепер ти будеш надсилати нам частину грошей, бо Соломії треба на курси саморозвитку, а мені не вистачає

— Таке враження, Оксано, що ти взагалі не розумієш, у чиє коло потрапила, — Ігор кинув на стіл папку зі шлюбним контрактом, де чорним по білому було прописано,

— Ти що, справді думаєш, що такий солідний чоловік гляне на тебе, коли в тебе в кишені вітер гуляє і жодної перспективи за душею? — Мама кинула на

— Я знайшов собі коханку, Мар’яно, але зробив це тільки заради нас, щоб наш шлюб нарешті перестав тріщати по швах, — видав мені Андрій, кидаючи на стіл ключі

— Та забирай ти все, поперхнися ти тими цеглами та ділянками, тільки дай мені спокій і забирайся до своєї красуні, — вигукнула я, кидаючи на стіл папку з

Мирославо, подивися, який легінь, такий і на господарстві вправний, і при грошах, а ти все свої папери перекладаєш, ніби вони тебе на старість зігріють, — мати кинула на

— Яке ж ти ледащо, Мар’яно, знову в хаті безлад, а дитина в брудних шкарпетках бігає! — Катерина Петрівна стояла посеред моєї невеликої кухні в Полтаві, тицяючи пальцем