– Мамо, де мої робот-пилосос і кавоварка? – спантеличено вигукнула я, не побачивши в квартирі своїх улюблених помічників. Я дуже люблю саме зернову каву, тому чоловік подарував мені місяць тому машинку, а пилосос “жив” у нас і неймовірно радував мене вже близько року. І тільки мама ходила і весь час бубніла, що це зайві речі в домі. І ось що втнула! Сказала, що хоч вона нам гроші відклади буде, прибиратиме сама, а каву в турці треба варити – корисніше і смачніше. Ось як. Ви не уявляєте, яку я бурю влаштувала!
– Мамо, де мої робот-пилосос і кавоварка? – спантеличено вигукнула я, не побачивши в квартирі своїх улюблених помічників. Я дуже люблю саме зернову каву, тому чоловік подарував мені
– У Артема машина і квартира, бо він одружується, а мені буде бабусина двокімнатна стара квартира. І то тільки коли я догляну бабусю? – я кліпала очима і дивилася на маму, яка на кілька тижнів приїхала з Італії додому. Вона багато років уже там працює, тато живе вдома, в їхній двокімнатній київській квартирі. Ще у нас бабуся в своїй двокімнатній квартирі, яка вже слабенька
– У Артема машина і квартира, бо він одружується, а мені буде бабусина двокімнатна стара квартира. І то тільки коли я догляну бабусю? – я кліпала очима і
— Оленочко, та ми сьогодні всього лиш утрьох, — замість вітання каже моя свекруха Поліна Володимирівна у той моммент, коли вже ломиться через поріг з черговою групою своїх “колежанок”. — Ти ж якісь смаколики маєш у холодильнику, я сподіваюся? Свекруха подарувала нам квартиру, але тепер заявляється зі своїми подружками без попередження. Може привести їх дві, три, п’ять. Я ж у декреті, все одно нічого не роблю, отже, маю їх обслуговувати: каву, чай подавати. Так, я завжди маю смаколики у холодильнику, бо я кондитер. Я печу і готую на замовлення. Але ці “гості” не просто беруть смаколики. Вони приходять, як до ресторану
— Оленочко, та ми сьогодні всього лиш утрьох, — замість вітання каже моя свекруха Поліна Володимирівна у той моммент, коли вже ломиться через поріг з черговою групою своїх
Я 20 років працювала важко в Португалії, а тепер відкрила тут свій бізнес. Але через це моя рідня в Україні відвернулася від мене. Все почалося як у всіх – з мрії про краще життя. У свої двадцять я була молодою, повною енергії дівчиною, але вдома, в Україні, роботи для мене не було. Довго не думаючи, поїхала в Португалію, як і багато хто тоді. Спочатку працювала на полуничних плантаціях
Я 20 років працювала важко в Португалії, а тепер відкрила тут свій бізнес. Але через це моя рідня в Україні відвернулася від мене. Все почалося як у всіх
Я заробітчанка, яка купила всім братам і сестрам житло в Україні, можна сказати, утримую всіх племінників, а на своє життя часу не маю. Сім’ю не створила, житла свого нема. Працюю за кордоном уже 15 років. Колись думала, що поїду ненадовго, зароблю трохи грошей і повернуся, щоб відкрити якусь маленьку справу
Мене звуть Оксана. Я заробітчанка, яка купила всім братам і сестрам житло в Україні, можна сказати, утримую всіх племінників, а на своє життя часу не маю. Сім’ю не
— Марку, я нічого не хочу сказати. Мені не шкода для твоєї бабусі оливкової олії, чи там моркви, чи цукерок. Але ж це теж не зовсім нормально. Їй скоро 80, вона з’їдає літр оливкової олії в тиждень, кілограм моркви, кілограм цукерок “Червоного маку” або “Ромашок”. Я оце хотіла салатик собі заправити, а олія на дні. Кожного тижня купуємо по черзі, то я, то ти. Ну, мені не шкода, але ж, знаєш, це теж вже якось занадто. Виходжу вранці каву попити, бабуся твоя вже сидить із чаєм, цукерки тріскає і вже купа тих обгорток біля неї. Ну, я не знаю, як літня людина в такому віці може ось так харчуватися, чесне слово
— Марку, я нічого не хочу сказати. Мені не шкода для твоєї бабусі оливкової олії, чи там моркви, чи цукерок. Але ж це теж не зовсім нормально. Їй
– Синку, ти не зволікай і наведи з цим порядок. Вона не має шастати з цими дівулями, бо буде в твоїй сім’ї щось нехороше! Так сказала я синові. Я в них гостюю ось уже три дні, бо мені треба в столиці пройти деяких спеціалістів. І всі ці три дні моя невістка, якій вже за 30, шастає зі своїми юними подружками. Вона десь у кафе, на якихось семінарах познайомилася з дівчатами 23-27 років, і тепер вона з ними дружить: по магазинах, кафе, навіть у сауну ходить, як сама мені сказала, у театри, кіно і так далі
– Синку, ти не зволікай і наведи з цим порядок. Вона не має шастати з цими дівулями, бо буде в твоїй сім’ї щось нехороше! Так сказала я синові.
– Хто ж так картоплю чистить на сантиметр? Ти по сантиметру з кожної картоплини викидаєш. А мій син гарує на трьох роботах. Та вам би цієї картоплі на місяць вистачило, а так на два дні, – голос її з кожним словом ставав дедалі суворішим. Приїхала до нас погостювати свекруха, поки свекор робить у них у кухні в селі ремонт. Вчора приходжу з роботи і застала її біля сміттєвого відра
– Хто ж так картоплю чистить на сантиметр? Ти по сантиметру з кожної картоплини викидаєш. А мій син гарує на трьох роботах. Та вам би цієї картоплі на
– Та донечко, у Тимофія твого он які статки, бізнес машини. квартира чотирикімнатна, будинок будує! І тебе він просто обожнює, на руках носить! Що тобі ще треба? Навіть чути більше не хочу, що ти йдеш від нього! Моя мама переконує мене навіть думки не припускати. щоб розійтися з Тимофієм, з яким ми готуємося до весілля цього літа
– Та донечко, у Тимофія твого он які статки, бізнес машини. квартира чотирикімнатна, будинок будує! І тебе він просто обожнює, на руках носить! Що тобі ще треба? Навіть
Я купила черевики, а ввечері до півночі ми гуляли з Романом містом. Наступного дня Рома взяв відгул і просидів у мене на роботі. За цей день ми розповіли одне одному про все, що було з нами за ці 30 років. А у вечірньому кафе обговорили усі новини світу. Ось тільки не говорили про нас. Бо завтра в мене було весілля. І тільки коли вже йшов, він запитав: – Ти нічого не хочеш змінити?Вирвати з пам’яті 12 років життя із моїм майбутнім чоловіком за півтора дня я не могла
У житті бувають такі несподівані повороти. Ось уже 10 років минуло від дня мого весілля, а я й досі не знаю, чи правильно вчинила. Може, хтось мав подібні

You cannot copy content of this page