Головна

alena

Вранці я прокидаюся по дзвінку будильника о 7:20, щоб розбудити чоловіка Миколу на роботу. Не бажаю йому доброго ранку, не роблю чай та сніданок. Злісно піднімаю його з ліжка, щоб його власний будильник, під який він багато років чудово спить, не злив мене і не будив сина. А я постійно раніше працювала тяжко і за добрі гроші, але це до народження Данилка було
життєві історії 0
Вранці я прокидаюся по дзвінку будильника о 7:20, щоб розбудити чоловіка Миколу на роботу. Не бажаю йому доброго ранку, не роблю чай та сніданок. Злісно піднімаю його з
Я вирішила серйозно поговорити з сином. – Синку, навіщо вона така тобі? Я все підрахувала і взнала: із своєї зарплати у 35 тисяч гривень вона 2 000 витрачає щотижня на масаж, на абонементи у басейн і у спортзал по 1500, на косметолога десь 10 000 тисяч, тільки уяви! Тобі 2 тисячі на комуналку дає всього, 3 тисячі йде на машину, їсть за твій рахунок. Решту – на косметику і відкладає собі. Дітей не хоче. Не потрібна така дружина
життєві історії 0
Мій син одружився 2 роки тому. Це я про молодшого сина, у старшого там все добре, у нього дуже хороша сільська дружина-господарочка. А ось молодшому Назарчику не пощастило.
У моєї дружини батьки не дуже бідні, можна сказати навіть при грошах, заможні люди, а ось я не такий багатий. І ось вони збираються до приїхати і забрати мою дружину, з якою у нас скоро має бути дитина
життєві історії 0
У моєї дружини батьки не дуже бідні, можна сказати навіть при грошах, заможні люди, а ось я не такий багатий. І ось вони збираються до приїхати і забрати
Не поділили її спадщину. Юлі 34 роки. Заміжня, є дитина 4-х років, яка ходить у наш же садочок, де вона працює вихователем. Будинок, як я зрозуміла, непоганий – великий, просторий, але потребує фінансових вкладень, причому великих. Однокімнатна квартира в місті та невелика ділянка землі у дачному масиві за 10 хвилин їзди від міста залишаються їй
життєві історії 0
Колега Юля на роботі раптово розлучається з чоловіком. Причина? Не поділили її спадщину. Трохи передісторії. Юлі 34 роки. Заміжня, є дитина 4-х років, яка ходить у наш же
Я мати трьох діток. І думаю, що хто з них як за мною доглядатиме, той так і спадок отримає. А у мене є, що. Бабуся все розуміла. Як їй було важко! Скільки було туги, співчуття і суму в її очах! Забрала, що змогла забрати, з речей. Будинок хотілося тітці чоловіка дуже
життєві історії 0
Я мати трьох діток. І думаю, що хто з них як за мною доглядатиме, той так і спадок отримає. Та насправді не можу собі навіть уявити, що колись
Кілька років тому я приїхала з маленького західноукраїнського містечка навчатися у Київ, тут і познайомилася з майбутнім чоловіком Віталієм, залишилася, вже 8 років тут. Через кілька місяців стосунків Віталик познайомив зі своєю мамою, та ми приятелювали з нею недовго. Вона ж як раніше жила – за рахунок сина. Щодня Раїса Максимівна обробляє сина розмовами, каже йому, яка я така-сяка, що хочу забрати квартиру, бо я ж провінціалка, хочу його грошей, взагалі хочу все у неї відібрати. – Та щоб у вас ніколи не було дітей
життєві історії 0
Кілька років тому я приїхала з маленького західноукраїнського містечка навчатися у Київ, тут і познайомилася з майбутнім чоловіком Віталієм, залишилася, вже 8 років тут. Відучилася та працюю. Познайомилася
Мої майбутні свекри живуть у райцентрі, у новій квартирі. Ми з Любомиром – в області. Познайомитися ще нагоди не було. І ось я при надії, подали заяву. Поїхали на знайомство. Я знала, що у них якась улюблениця, але коли я побачила за столом цю рохкаючу Катю, захотілося втекти. І моя дитина там буватиме! Може, не виходити заміж
життєві історії 0
Ми познайомилися з Любомиром на одному заході, представляли кожен свою компанію. Почали зустрічатися, закрутилося. Через пів року винайняли квартиру, живемо разом. Я з нашого обласного центру, Любомир –
Живемо з чоловіком Дмитром у великому будинку на одному поверсі з бабусею чоловіка та його глухонімою тіткою, дочка бабусі. Ділимо будинок на дві сім’ї, окрім нас живуть ще дядько чоловіка, його дружина, їхня дочка, її чоловік та їхні діти. Так, 11 людей в одному будинку. У нас маленький син, півроку. Днями Діма переїхав на одну ніч на розкладачку в коридор. З’ясувалося, що бабуся йому там усе постелила сама. – Я там ось Дімі посмажила картоплю та салат зробила, він прийде – нехай їсть, ти якщо хочеш бери там овочі, роби собі теж їжу
життєві історії 0
Живемо з чоловіком Дмитром у великому будинку на одному поверсі з бабусею чоловіка та його глухонімою тіткою, дочка бабусі. Ділимо будинок на дві сім’ї, окрім нас живуть ще
Пішли ми кілька днів тому з мамою на прогулянку, я з колясочкою з малим, вона поруч. І тут так, ніби між іншим, мама і говорить: – Я сестрі дам гроші на будинок, їй потрібніше, ти вже зрозумій. У сенсі, Анжелі потрібніше? – питаю я. Років 5 тому сестра брала квартиру на маму, пенсіонерам знижка була. Я живу із сім’єю у гуртожитку. Пенсіонерка, яка працює, відкладає кожну копієчку, але відразу її гроші забираються
життєві історії 0
Пішли ми кілька днів тому з мамою на прогулянку, я з колясочкою з малим, вона поруч. І тут так, ніби між іншим, мама і говорить: – Я сестрі
Невістка не працювала. У будинку з’явилася її сестра з дитиною. Мій брат пнувся, щоб усіх нагодувати та забезпечити. Племінниця одразу після школи народила, а ось племінник закінчив університет. На той час я вже жила за кордоном. Працювала на трьох роботах, допомагала батькам, братові, а особливо племінникам. Одяг, взуття та долари. І ось, на Старий новий рік сусідка мені написала, що  не стало і невістки. До мого батьківського будинку негайно заселилися брат і племінниця з дитиною невістки – сторонні люди
життєві історії 0
Сама я з малесенького села на Чернігівщині. Там жили мої батьки та брат. Я старша за Микиту на 6 років і змалку була йому нянькою, вихователькою, захисницею. Щойно

You cannot copy content of this page