У квартиру я не потрапила – у дверях стояв зовсім інший замок. Я зателефонувала мамі та запитала, чому мене ніхто не попередив: ,,Тепер у тебе є чоловік. Твій дім там, де він. А нам неприємно повертатися додому і бачити, що хтось був за нашої відсутності”
Кажуть, їм так спокійніше. А то мало, що вони роблять, а я можу заявитись у будь-який час. Ось вона, логіка люблячих батьків у всій красі. З їхнього будинку,
Після появи дитини все змінилося. Вони перестали разом ходити кудись. Він не хоче. Вони навіть рідко гуляють усією родиною. А коли гуляють у парку, він іде з молодшим сином в іншу сторону дороги, а її залишає з дочкою на майданчику. Він вважає це нормою
Вони мали звичайну сім’ю. Він, вона та двоє дітей. Усі як у всіх: справи, турботи, дім, робота. І все б нічого, але чомусь він не хотів, щоб вона
Коли мені виповнилося 50 років, чоловік зробив подарунок на день народження, на ювілей. Скажу чесно, що від цього подарунка я ще довго відходила. Після великої сімейної вечері, де зібралися всі друзі, ми залишилися з чоловіком удвох. Усі роз’їхалися, діти теж по своїх домівках
Коли мені виповнилося 50 років, чоловік зробив подарунок на день народження, на ювілей. Скажу чесно, що від цього подарунка я ще довго відходила. Після великої сімейної вечері, де
Не сподобався він нам, дочко. Не щирий, очі злі. Здається, і жартує, і посміхається, але все наче примусово. Подумай добре, перш ніж поєднати з ним свою долю. Добре подумай!
Тамара рано одружилася, ще й двадцяти років не було. Подруги відмовляли дівчину, запевняли, що Ігор їй не пара, та ще й любити випити. Та де там! Навіть слухати
А дружина ще їх і жаліє. Пропонує допомогти. Але мене такими промовами не насолодиш. Давати гроші, навідріз відмовився. Нагадав їй про їхні вчинки. Досить того, що вони нас практично обікрали. Не знаю, на що вони розраховували, але дружині я чітко сказав куди їм вказати шлях. Мені вони глибоко неприємні. З такими родичами вороги не потрібні
Мої стосунки із родичками дружини прямо скажемо дуже далекі від ідеальних. Надто вже багато підлостей вони наробили. Але на досягнутому не зупиняються. Аж надто хочеться на чужий рахунок,
Ця квартира для тебе, люба моя Олечко. Здаватимеш, до пенсії зайві гроші не завадять, а буде важко, просто продаси. Я не знаю, чи зможу про тебе завжди дбати, а ця квартира тебе врятує, а син нехай про своє житло сам подбає
У мене був дуже дбайливий чоловік. Ми з ним прожили двадцять прекрасних років, поки його не скосила хвороба. Виростили сина. Чоловік наполіг, щоб ми купили другу квартиру. Він
Другої дитини вони не планували. Але Оля дуже хотіла ще одного малюка і ось так вийшло. Коли вона прийшла з повідомленням до чоловіка, вона чекала будь-якої реакції, але тільки не такої
Другої дитини вони не планували. Але Оля дуже хотіла ще одного малюка і ось так вийшло. Коли вона прийшла з повідомленням до чоловіка, вона чекала будь-якої реакції, але
Я в нього двадцять років вкладала всі свої сили, оплачувала всі його секції, гуртки, возила на них його, поки він був маленький, допомогла з вибором інституту, завдяки мені він влаштувався в житті. Тепер він має мені оплачувати відпочинок, поїздки, покупки. Я гідна того, щоб носити взуття дороге, якісний одяг, їздити по курортах
Подруга вийшла на роботу після відпустки. Вона категорії працюючих пенсіонерів. Ну як, працюючих, може й перед обідом піти, а з’явитись лише вранці наступного дня. Їй це прощається, може,
Я мамі не відмовляю, але з умовою, що між замовленнями теж каже і чоловік. Але мама не чує: «Ви чужим людям робите, а рідну матір не можете, ходжу в рваному»
Коли я познайомилася зі своїм чоловіком Ігорем, я працювала швачкою в ательє, жила в батьківській хаті і на життя грошей мені вистачало. А Ігор працював шевцем у взуттєвій
Оля з Максимом жили у цивільному шлюбі. Дівчина все сподівалася, що ось зовсім трохи і Максим покличе її заміж. Але час минав, а Максим не поспішав. Аж раптом дівчина дізналася, що чекаю на дитину. Оля була на сьомому небі від щастя! Нарешті Максим зробить їй пропозицію і вони стануть справжньою родиною
Оля з Максимом жили у цивільному шлюбі. Дівчина все сподівалася, що ось зовсім трохи і Максим покличе її заміж. Але час минав, а Максим не поспішав. Аж раптом

You cannot copy content of this page