Ти уявляєш, Павле, твоя дочка до свекрухи звертається на “ти”, як до подружки. “Марино, як тобі ось цей салат? Я його за новим рецептом готувала”. “Може, завтра по магазинах пробіжимось? У Василя вихідний, а йому треба гардероб оновити. В тебе такий гарний смак. Підкажеш, де краще і що купувати”. Я сиділа за столом і не могла зрозуміти, що в тій компанії роблю я. Я тут явно зайва. – Мамо, а ви з татом чим вечорами займаєтесь? Ви ж шкарпетки в’язати не вмієте, – засміявшись сказала мені дочка
Я прийшла від дочки додому сама не своя. – Ти уявляєш, Павле, твоя дочка до свекрухи звертається на “ти”, як до подружки. “Марино, як тобі ось цей салат?
Почалося в нас, з навіть ще не невісткою з того, що на умивальнику у ванній кімнаті появилась друга мильничка. Не підходило Лілі те, що я купляю дешеве, бо економлю, як і усі в наш час. Ну добре, поставила своє, я ж не проти, хоча місця у ванній не так вже й багато. За тиждень повертаюсь додому, а з другого боку ванної кімнати ще одна стійка-поличка. Бачте, не подобається Лілі, що мої шампуні до її притуляються. Згодом в рух пішла полиця в холодильнику. – Ми собі своє їмо, ви своє, – сказала невістка. Я і тут мовчала, але коли мене “акуратно” попросили в однокімнатну в район з’їхати, я мовчати не стала
Почалося в нас, з навіть ще не невісткою з того, що на умивальнику у ванній кімнаті появилась друга мильничка. Не підходило Лілі те, що я купляю дешеве, бо
А з ким ти дитину залишила? Вона ж в тебе така, що потребує постійного догляду!, – спитала мене нова дружина мого колишнього чоловіка. – Якого догляду? Ти про що? – Як якого? Ти ж її весь час кудись возиш, на якісь процедури, а не раз і за кордон, бо там спеціалісти кращі. Я розумію, може ти і не хочеш мені це розповідати. Але знай, я все розумію. Дитина це святе. Ось тому Тарас і надсилає тобі щомісяця гроші. Не кинув дитину в біді і після розлучення допомагає. – Я витарабанила на неї очі
– А з ким ти дитину залишила? Вона ж в тебе така, що потребує постійного догляду!, – спитала мене нова дружина мого колишнього чоловіка. – Якого догляду? Ти
Нова сеньйора в Італії відкрила мені очі на моє ж життя. Щоб багато не розказувати про себе я витягла з кишені телефон і відкрила галерею, де були фото і нашого будинку і шикарного подвір’я і дітей. – А для чого ти тут?, – запитала вона мене. – У тебе є все. Та в нас люди живуть скромніше. У вас не будинок, а королівський замок. – Вже за місяць часу я з чемоданами стояла перед кованою брамою і плакала
Я п’ятнадцять років пробула на заробітках в Італії. Поїхала, коли син закінчував школу. Дочка ходила в десятий клас і також потрібні були гроші на репетиторів та й одягнутися
Діточки, я до стоматолога записалася. Там сума буде кругленька. Ви ж допоможете мені трохи фінансово? Ну хоч на “пів” зуба?, – сказала свекруха, коли прийшла до нас в п’ятницю після роботи. – Мам, а ти не хочеш піти до Оксани з цим проханням? Вона ж має дві вищі освіти. Нам до неї ж далеко, – відповів їй Іван. Ви знаєте, я завжди мріяла щоб з тим питанням чоловік поставив свою маманю на місце. І ось це сталося. Як тільки я вперше зустріла Ірину Василівну, то перше що її цікавило, чи моя родина багата і яку я маю освіту. І по першому і по другому питанню я їй не догодила
– Діточки, я до стоматолога записалася. Там сума буде кругленька. Ви ж допоможете мені трохи фінансово? Ну хоч на “пів” зуба?, – сказала свекруха, коли прийшла до нас
Ой, мамо, не видумуй. Ну скільки там наш Юрчик їсть? Йому лише шість років. Я ж тобі висилаю час від часу євро. Повинно хватати не лише для онука, а й для вас з татом, – сказала мені дочка, коли я подзвонила їй в ту Італію і поставила умову. Або ж вона забирає дитину до себе, як і було обговорено перед їх з Дмитром від’їздом, або ж висилають мені гроші і кожного місяця. Таке враження, ніби дочка просто забула про сина, якого чотири роки тому залишила на мене і поїхала на заробітки
– Ой, мамо, не видумуй. Ну скільки там наш Юрчик їсть? Йому лише шість років. Я ж тобі висилаю час від часу євро. Повинно хватати не лише для
Доброго ранку, невісточко, – сказав до мене свекор, відкривши двері. За ним зайшла і свекруха. Неля Василівна невинно посміхнулася і глянула в сторону пічки, де вона залишала “сюрприз”, з яким я тільки-тільки справилася. – Що ж ти нам смачненького приготувала? В тебе великий досвід. Наш син в тебе другий чоловік, то ж ти в куховарстві, мабуть, ас. Я знітилася, бо нічого не приготувала, але не тому, що не вмію, чи не хотіла ґаздувати на чужій кухні, а тому що коли прокинулась зранку і зайшла на кухню, побачила алюмінієвий таз, в якому моя бабуся колись милася. Він був “з горою” і накритий кухонним рушничком
– Доброго ранку, невісточко, – сказав до мене свекор, відкривши двері і поставивши біля порогу клітчасту сумку. За ним зайшла і мама Андрія. Неля Василівна невинно посміхнулася і
Стефо, ну який Василько? Наш син вже давно дорослий чоловік. Він Василь, якому в лютому 35 років виповнилося, але якщо б ти могла так низько зігнутися, то б і шнурки йому на кросівках зав’язувала, – скаржився я дружині. – Він мій син і навіть в п’ятдесят він для мене буде улюбленим сином Васильком, – відповіла дружина. Я не міг дивитися на цей цирк, тому переїхав в його квартиру. За два місяці моя Оля подзвонила і зі сльозами просила повернутися, бо кран потік і нема кому замінити фільтр в пральній машинці
– Стефо, ну який Василько? Наш син вже давно дорослий чоловік. Він Василь, якому в лютому 35 років виповнилося, але якщо б ти могла так низько зігнутися, то
Я вклала в конверт тисячку, купила невеличкий букет квітів, “Вечірній Київ”, бо дуже люблю ці цукерки, і пішла вітати подругу. Ви собі не уявляєте, яка я була розчарована. На столі було все з неділі, те, що не доїли попередні, “елітні” гості, а я мала, зі ще одною сусідкою, це доїдати. Мені від цієї обвітреної ковбаси і сиру ставало не по собі і до цих салатів я не доторкнулася. Просто провести вечір з ниючим животом, в кращому випадку, я не планувала. Так мені образливо стало. Ми стільки років дружили, а тут на тобі
Я не хотіла йти на ту гостину, але пішла, щоб не образити подругу. Але краще б я прислухалася до свого сьомого чуття. З того, що було на столі,
Будь ласка, Олю, сьогодні мені знову потрібна твоя “підтримка”, – швидко написала мені повідомлення Катя. Мені було погано, мене непокоїло те, що я змушена брехати її чоловікові, хоча ніколи не була з ним близька. Я почала думати, що мені з цим всім робити. Одного вечора, коли я вже спала, мені подзвонив невідомий номер. Я підняла слухавку, хоча зазвичай цього не роблю. Це був Ігор
Я намагалася з розумінням поставитися до своєї доброї подруги Каті та хотіла допомогти їй вирішити її подружню кризу. Однак коли Катя почала просити мене регулярно прикривати її, та

You cannot copy content of this page