olesya
— Мамо, тільки не кажи, що тато повернувся назавжди. Бо якщо він знову поїде до тієї жінки, я не хочу вдруге пояснювати Марічці, чому він забрав свої речі,
— Олю, ти тільки не хвилюйся, але Петро сьогодні забере свої речі. Ми вирішили жити разом. І ще одне… Я хотіла повернути тобі весільну сукню, та, мабуть, тепер
— Ти продав нашу машину, щоб утримувати іншу жінку? Оресте, скажи, що це неправда! Леся стояла посеред кухні. На плиті вистигала гречка, у раковині лежала недомита тарілка, а
— Марто, ти тільки уяви, я вчора зустріла свого другого чоловіка, і він навіть не запитав, як у мене справи! Перший хоч іноді цікавився, хоча від нього теж
— Та вона ж “пуста ваза”! Кого ти собі взяв за дружину, синку? Уже місяць після весілля минув, а вона навіть не при надії! Свекор сказав це за
— Бабусю, ти знову дала мамі гроші? Я ж просив тебе цього не робити! Вона доросла людина, нехай сама розв’язує свої проблеми! — Назар роздратовано поклав на стіл
— Таню, ти тільки не кажи мені знову, що треба поговорити з чоловіком або знайти додаткову роботу. Я вже пробувала, і нічого доброго з того не вийшло. Краще
— Зоряно, ти ж розумієш, що ми не можемо вічно жити по чужих квартирах. Господар уже попередив, що з наступного місяця піднімає орендну плату, а батькові знову затримали
— Мамо, я прошу тільки переночувати з дітьми, бо ми з Романом знову посварилися, а завтра зранку я спокійно вирішу, що робити далі. Я привезла їм піжами, змінний
— Романе, якщо ти ще раз привезеш до батьків коробки й почнеш пояснювати, що вони мають звільнити квартиру до кінця місяця, ми розмовлятимемо вже за участю юриста. Твоя