olesya
– Я вашого чоловіка не відбирала, свахо! Ми зійшлися вже після того, як ви почали жити окремо, – сказала я мамі невістки, але вже минуло чотири роки, як
– Свахо, ви як такі багачі, то самі весілля дітям робіть. В нас ще молодший син є, нам його ставити на ноги треба. Тому, або ж нехай просто
Орися відразу дивно поводилася. Зайшла вона в хату, не з пустими руками, як зазвичай, а печива купила і банку кави. – Став чайник, Марусю, – сказала сестра впевненим
– Мене на день народження Артемка не чекайте! Нехай сваха йде і їсть і за себе і за мене. І ще одне, може ти її мамою називати будеш,
– Богданко, ти ж знаєш, як важливо для мене мати сина! Ти ж знаєш, в нас традиція, всі своїх синів називають Михайлами. Мій тато Михайло, мій дідусь, я
– 500 000 гривень, – я почув цю цифру і відчув, приплив якоїсь енергії. Що? Як це? Я подивився на нотаріуса, потім на чоловіка, що сидів напроти мене.
Коли мама чоловіка зустріла Віктора Івановича і переїхала до нього жити, я раділа як мала дитина. Ми жили після весілля в її квартирі. Два роки в нас з
– Розумієш, Ярино, зять з самого ранку як зайшов на кухню і не приступиш туди. Річ в тім, що він не постить, як я, і хоче як не
– В липні мій син втретє буде одружуватися. Я думала, цього разу Ігорко не буде робити жодної забави, бо скільки ж можна, але його наречена ще не була
– Свахо, ви скоро на пенсію виходите, може дітям і допоможете? Вони якраз няню шукають, а тут бабуся, рідна людина, як-не-як, – запропонувала я свасі. – А ви