olesya

– У тебе весілля за 20 000 доларів, а ти сидиш, як на поминках, – прошепотіла мені подруга перед церемонією. Я усміхнулась для фото, але всередині чітко чула:

— Степане, мені треба 1500 гривень на екскурсію для Тараса, — сказала я, тримаючи в руках уже третє нагадування зі школи. — Я дав 500, решту викручуйся сама

— Ти справді не бачиш нічого дивного в тому, що мій батько подарував тобі парфуми за 2500 гривень? — Віталій стискав коробку так, ніби хотів витиснути з неї

Я думала, Антон збирає ці 50 000 гривень на нашу спільну мрію – будиночок у Карпатах. А виявилося, що це на квартиру для себе і Софії – без

— Тарасе, куди зникли 27 тисяч із нашого депозиту? — Не переймайся, Світлано, я просто інвестував у себе. І саме в цю мить я зрозуміла: мої гроші вже

– У батька було 750 000 гривень, будинок і Skoda Kodiaq, а нам залишив – нічого, ніби ми йому ніколи не були дітьми, – сказав Микола, а я

– Любо, 15000 гривень на ноутбук? 300000 на машину? Ти що, вже олігархиня?, – спитала свекруха, не зводячи з мене підозрілого погляду. Саме в той момент я зрозуміла:

— Сергію, чому на іншій жінці мій шарф? — спитала я, дивлячись на нього так, ніби бачила вперше. А він лише знизав плечима і відповів: Не твій. Таких

Я повернувся з заробітків і побачив, як моя наречена сидить на дивані поруч із моїм братом – надто близько, надто спокійно. — То ти вирішив залишити мені будинок

– У цьому домі навіть пульт має свого власника, і це не я, – зітхнула я, намагаючись увімкнути фільм, але свекруха вже тримала його в руці. – Бо