Головна

olesya

Моя свекруха вже давно на заробітках в Італії. Ось тому коли чоловік “перегнув палку” з “біленькою”, я й попросила в неї допомоги. А та запевнила мене, що я даремно панікую. Що це така професія і чин, він мусить уповажити людей з якими веде перемовини. Та я б навпаки сказала, що він при такій посаді має мати світлу голову і розум, бо приймати такі рішення через чарку дуже небезпечно. Та свекруха ні в яку не хоче приїжджати, а мені порадила підтримувати чоловіка у всьому
життєві історії 0
Моя свекруха зовсім не хоче втручатися в поведінку сина, а я відчуваю, що сама я собі не дам ради. Та щоб згодом вона не пошкодувала про свою байдужість
Моя свекруха і чути не хоче, вона вважає, що на таке тратити гроші, це повне безглуздя. – Якщо сильно хочеш, то гайда на город, там швиденько повернешся у форми. – Вона зчинила шум-глум і почала говорити, що я марнотратка. – Ти, мама, і повинна думати про дитину і чоловіка, чим їх смачно погодувати і як в хаті порядок тримати. А як хочеш схуднути, то слід менше солодкого їсти. – Я у відчаї, чоловік допізна на роботі, а Даринку окрім свекрухи мені залишити нема на кого
життєві історії 0
Ніколи не могла й подумати, що моя свекруха буде мені перешкоджати у занятті спортом. Це, на її думку, даремна трата грошей, краще завести господарство і свої сили і
На хрестини Валентина Іванівна подарувала онуку образочок. Онучці ж, наскільки я знаю, свої золоті сережки. Але і цим я не переймалася. – Мам, Артем вчора зробив свої перші кроки, – хвалився Богдан. Та його навіть до кінця не дослухала і почала про онучку тараторити. – А Софійка ще до року пішла, у неї краще виходить, Софійка молодець. За всі роки, а нашому сину вже двадцять, бабуся вітала його з днем народження разів з три і то, коли чисто випадково зателефонувала Богдану, а той їй нагадав. Але тепер все змінилося
життєві історії 0
Я просто знала, що таке буде, тому й не дивуюся, але заставляти сина бути добреньким до бабусі, яка його ігнорувала з того часу, як тільки він з’явився на
“А на цій кухні, окрім котлет і картоплі смаженої, є щось для мене?”, – сказав мені Микола кілька днів тому. Він також скаржиться і на мою випічку, до якої я так серйозно ставлюся. Його здоровий спосіб життя почав виводити мене з себе. Дійшло вже й до того, що я спеціально, щоб його “кольнути”, готую вареники зі шкварками чи борщ на реберцях і сметанкою та засмажкою. Він не робить і кроку, щоб мені допомогти, то чому я повинна біля нього “скакати”?
життєві історії 0
Здоровий спосіб життя важливий, але мій чоловік з цим вже переборщив. Я вже хвилююсь, щоб через цю ситуацію в нас не дійшло до розлучення. Минуло лише два роки,
В суботу приїхав наймолодший син з внучатами. Я наварила вареників зі шкварками, зробила олів’є, канапок. Невістки не було, бо вона на роботі. Та й тут діти почали мені розказувати дивні речі. Як вони голодні чекали зранку, поки прокинеться бабуся. А вона довго спала, бо звечора допізна дивилась телевізор. Тато приїхав з роботи, а холодильник пустий. Насмажив їм яєшню і зробив хлібчика з маслом, бо ні сира ні ковбаски не було. А ще наймолодший внучок Андрійко мене запитав, чи не дала б я їм з собою трохи їжі для мами
життєві історії 0
Ніколи і не могла б собі подумати, що віддаючи сина в зяті до таких панів, його застане така важка доля, і голодне життя. З чоловіком ми живемо в
Свекруха і копійки не доклала до нашої квартири. А коли переступає поріг, то кожного разу каже: “Все у вас є, завдяки моїм молитвам!” Зате задля даху над головою доні, вона улюблену дачу продала. Та оскільки любов до грядок залишилася, вона вирішила мою окупувати. В неділю ми всі сиділи за одним столом, і я дізналася, що Оленка, рідна сестра мого чоловіка, приводила на мою дачу друзів. А ще вони там планують провести Різдво і новий рік
життєві історії 0
Коли ми з чоловіком декілька років на всьому економили, оскільки збирали на перший внесок іпотеки, то свекруха лише руками розводила. – Ой, мої бідненькі! Але нічого, ви сильні,
Ми з чоловіком чекаємо другу дитину і хочемо переїхати в свою квартиру. – Як так? Катя тільки там ужилася! Куди вона з дитиною? – У нас також дитина буде і навіть друга. Про нас хтось думає? – У тебе чоловік є, а Катруся одна. А давайте так. Ви просто поміняєтесь квартирами. Ви в більшу переїдете, а Катруся в двійку? – А оренду одинадцять тисяч вона нам платитиме? В дві кімнати ми швидше орендарів поселимо. Це з трикімнатною проблеми були. – Ми Каті дали три місяці на те, щоб знайти собі житло, але поки вона не спішить
життєві історії 0
Я знала, що з цією сімейкою немає чого зв’язуватися, але не стала перечити чоловіку. Тепер він все це тихенько розхльобує. Але я так розумію, без мого розгону Катя
Коли Василь почав одягатись я помітила, що в нього досить тоненька курточка, вона геть не зимова. А взуття мене взагалі спантеличило. Він приїхав у кросівках, а на дворі одинадцять градусів морозу. Питаю племінника, як тебе мама так відпустила, а у відповідь почула: “Їй байдуже”. В мене була запасна куртка і старе взуття сина, тому я одягла його на прогулянку тепленько. А вже наступного дня ми всі разом автівкою поїхали в село. Сестра мені лише сказала: “Син мені не жалівся, що йому холодно!”
життєві історії 0
Що таке для кожної жінки бути мамою? По переду великі зміни і приємні турботи. Хоч, не для всіх однаково. Нещодавно до мене в гості завітав мій племінник Василько.
Я прийшла з роботи. В кімнаті бардак, що не пройдеш. Я взялась за прибирання, як заходить Орися з Вікою. – О, ви вже є. Це добре. Посидите з Вікою, бо мені на бровки треба. Але її нагодувати потрібно. – А чим же я її нагодую? Ти приготувала хоч щось? – Я з дитиною сиджу! Хіба цього мало? Йдіть з Вікою в магазин. Купите щось і приготуєте. За невісткою захлопнулись двері, а я біля онучки просто розридалася. І тут я зрозуміла, що якщо промовчу зараз, то далі буде лише гірше. Тепер я для всіх ворог номер один!
життєві історії 0
Свого Дмитрика я виховувала з п’яти років одна. Чоловік пішов до іншої, і як виявилось, з тою жінкою в нього вже була дочка, всього на два роки молодша
Деякий час я навіть трохи ображалась на Олену, та згодом дала собі на спокій. Кінець кінців, кожен з нас має право на власну думку. Та те, що я побачила вчора, мене сильно здивувало. Олена на день народження сину замовила величезний портрет. Майже на всю стіну. Та на цьому портреті був Денис у царських шатах та з короною на голові. Це ж як так сліпо потрібно любити свою дитину, щоб величати його до короля?
життєві історії 0
Свого єдиного синочка моя подруга геть по іншому виховує, аніж я. З Оленою ми подруги від тоді, відколи вона до нас по сусідству прийшла в невістки. Діти в

You cannot copy content of this page