Головна

olesya

Я прийшла з роботи. В кімнаті бардак, що не пройдеш. Я взялась за прибирання, як заходить Орися з Вікою. – О, ви вже є. Це добре. Посидите з Вікою, бо мені на бровки треба. Але її нагодувати потрібно. – А чим же я її нагодую? Ти приготувала хоч щось? – Я з дитиною сиджу! Хіба цього мало? Йдіть з Вікою в магазин. Купите щось і приготуєте. За невісткою захлопнулись двері, а я біля онучки просто розридалася. І тут я зрозуміла, що якщо промовчу зараз, то далі буде лише гірше. Тепер я для всіх ворог номер один!
життєві історії 0
Свого Дмитрика я виховувала з п’яти років одна. Чоловік пішов до іншої, і як виявилось, з тою жінкою в нього вже була дочка, всього на два роки молодша
Деякий час я навіть трохи ображалась на Олену, та згодом дала собі на спокій. Кінець кінців, кожен з нас має право на власну думку. Та те, що я побачила вчора, мене сильно здивувало. Олена на день народження сину замовила величезний портрет. Майже на всю стіну. Та на цьому портреті був Денис у царських шатах та з короною на голові. Це ж як так сліпо потрібно любити свою дитину, щоб величати його до короля?
життєві історії 0
Свого єдиного синочка моя подруга геть по іншому виховує, аніж я. З Оленою ми подруги від тоді, відколи вона до нас по сусідству прийшла в невістки. Діти в
Я часто зустрічаю Зоряну щасливою та сяючою. Та незважаючи ні на що, моя подруга, ну геть ніяка не господиня. В хаті в неї чистотою далеко не пахне. Вся вона красива, в обновках з донечкою виходить із будинку. Та коли я завітала до неї в гості, то була просто спантеличена від побаченого. На кухні все поросло жиром, на мої білі шкарпетки з її килима у вітальні поначіплялось всякого, навіть крихти. Але і це не найгірше!
життєві історії 0
Від своєї Зоряни чую не раз такі слова, ніц не робиш, но ті порядки! Вже й слухати надоїло. Моя подруга Зоряна живе зі своєю мамою, виховує донечку без
Іван пішов в садок по Андрійка, а прийшов один. – Я завів його до бабусі, бо щось “бухикає”. Нехай він там побуде з тиждень, щоб ти нічого не підчепила. – І таких аргументів віддалити від мене Андрійка було безліч. Все це Іван робив, ніби, як заради мене, але мені це не подобалося. – А що ти хотіла, у Івана своя дитинка буде, ось він і зачищає територію. Я, звісно, Андрійка люблю, але йому мама потрібна. Мамині слова раз у раз дзвеніли в моїй голові, але я не знала, як про це говорити з Іваном, бо він він робив задля мого ж блага
життєві історії 0
Я думала, що впіймала щастя за хвоста, та, здається, це лише мої фантазії. Іван не такий добрий, як би мені хотілося. Свого сина Андрійка я привела на світ
Я продала квартиру в центрі міста і переїхала в село, а все через сина з невісткою. Все почалося з каструль і пательні, а закінчилось тим, що невістка, поки я на роботі була, перевішала дзеркало у ванній вище. Я ростом невеличка, а Інна – модель. Я ж пожалілася сину. – Мам, ти вже не в тому віці, щоб в дзеркалі любуватися. Нехай Інна під себе підлаштовує. Що тобі, шкода? – Та мені не шкода, але так не робиться. Останньою краплею стало те, коли я в п’ятницю прийшла з роботи застуджена і хотіла прилягти та відпочити, а Інна покликала подруг
життєві історії 0
В мене була шикарна трикімнатна квартира в центрі міста, але я була змушена її продати, і все через сина з невісткою. Сіли вони мені на голову, але якби
Ввечері я вже лежала в ліжку, як чую через стінку Руслан на підвищених тонах говорить з Іринкою. – Твоя мама тут як господиня! Вона мною командувати не буде! Я мужик, і посуд мити не моя справа. Зранку Іринка мене зустріла вся в сльозах. Попросила поїхати жити десь інакше, бо як тільки я в них з’явилася, почались непорозуміння. – До тебе ми мирно з Русланом жили! – Ага, може твій Руслан і жив, а ти – виживала! – Я того дня взяла сумку, з якою прийшла і переїхала до подруги. Надіюсь, ремонт до Різдва завершать
життєві історії 0
Я вимушено до дочки з зятем переїхала. Руслан мені ніколи не подобався, але те, як вони живуть, заставило мене задуматися. Ми з чоловіком жили душа в душу. Пишу,
Коли про це дізналась свекруха, то їй це сильно не сподобалось. – Чоловік має висипатись, бо він на роботу ходить, а ти в декреті, ти і бав. Ну і чоловіку постійно закидувала, наприклад: “Ти не вчи її, що ти можеш їй допомагати, всі жінки через то переходили і їй ніц не станеться. Я сама тебе вибавила, та ще й господарку чималу мала. Тому твоя жінка не виняток. Вставати до дитини вночі, це її материнський обов’язок”
життєві історії 0
Чи можливо людині, яка зростала в неповній сім’ї, привити сімейні цінності і любов до дітей? Цим питанням я вже задаюсь багато років, а особливо це стало актуальним, коли
Ця ідея мамі Олега дуже сподобалась і ось вже більше пів року, вона працює у нас. Кожного місяця, першого числа, я виплачую Ніні Миронівні зарплату, яку ми з нею узгодили. Напочатку наче все було добре, я навіть бачила зацікавленість свекрухи у роботі. Щоправда, мені сильно не подобались її розмови на сімейних застіллях, коли приїжджають мої батьки. Бачте, яка вона добра, що мені так допомагає. Але ж на хвилиночку, моя свекруха за свою роботу бере кошти. То де ж ця допомога?
життєві історії 0
Зовсім нещодавно я за своєю свекрухою почала помічати дивні речі. Та чи все так насправді, як я думаю? Мені ще потрібно в цьому розібратись. За свого Олега я
Ми “гуляли” між тими красунями близько години, мої руки, а потім і ноги, замерзли. – Богданко, люба моя, ми чекаємо, поки це ялинка ще чуть-чуть підросте? – спитав я, але моя фішка не спрацювала. Богданка розлютилася і почала розповідати мені щось, про поганий смак і що я до такого віку так і не навчився обирати ялинку. Вже який день ми не розмовляємо.  Такої кризи в нас не було навіть тоді, коли я зв’язався з молоденькою колегою 
життєві історії 0
В моєму шлюбі сталася криза. Я розумію, що іноді таке може трапитися. Але мені шкода, що це сталося саме перед Різдвом. І цього року ми ним не дуже
Мама все життя провела на заробітках в Італії. Починаючи від першого дзвоника і закінчуючи випускним, поруч завжди були бабуся та дідусь. І ось тепер, коли в мене своя сім’я, своє життя, ця жінка мені телефонує і проситься жити в мене. Вона занедужала і хоче лікуватися в Україні. В селі, де жили бабуся з дідусем, вона жити не хоче, а на своє житло мама так там і не заробила
життєві історії 0
Мама все життя провела на заробітках в Італії. Починаючи від першого дзвоника і закінчуючи випускним, поруч завжди були бабуся та дідусь. І ось тепер, коли в мене своя

You cannot copy content of this page