Коли з життя пішов мій чоловік, зять вже був на заробітках. Тому так і вийшло, що прийшлось Дмитру забезпечувати не лише сім’ю, де дружина і троє дітей, а й тещу. Але одного разу він попередив, що переводиться на іншу роботу, і частенько навідуватись до нас не зможе. Дмитра я люблю, як рідного сина, тому те, що втнула моя Наталка, не поміщається в голові. Я вже для себе вирішила. Якщо Дмитро повернеться, то я його і в себе прийняти зможу
Коли з життя пішов мій чоловік, зять вже був на заробітках. Тому так і вийшло, що прийшлось Дмитру забезпечувати не лише сім’ю, де дружина і троє дітей, а
Син жив з сім’єю в Німеччині, про нас з чоловіком не часто згадував. Ось ми й пішли на поводу у дочки і переписали свою квартиру на неї. Як-не-як, а Уляна буде біля нас до останнього. Інколи дочка нам одяг з секонду підкидала, а інколи і тисячку на іменини. Та недавно я попросила Уляну в аптеку сходити, бо пенсії не вистачає. А у відповідь почула: “А ти український аналог купи, і помістишся”. Як тепер сину в очі дивитися? З Катею вони розбіглися, і Орест повернувся, щоб Батьківщину захищати
Відколи наш син з дружиною і дітьми переїхав жити до Німеччини, ми залишилися зі Степаном в квартирі одні. До переїзду з нами жила невістка з дітьми. Тоді був
Після моїх батьків, де нас прийняли дуже гарно, ми направились до свекрів. Свекруха пригостила нас чаєм, а після ми взялись за обмін подарунками. Я це діло люблю і ретельно готуюся. Свекор отримав термобілизну, Ольга Яківна – посуд. А ось наші такі, що хоч відразу ж в смітник і викидай. Та в таких в’язаних рейтузах моя дев’яностолітня бабця ходить. Шкода, що це не її розмір. Ну чим тільки думали. Щоб Андрія не образити, я мовчала, але не довго
Коли ми з Андрієм стали на рушничок щастя, то було прийняте рішення, що ми житимемо у моїх батьків. Андрій був не проти побувати у зятях, адже ми зустрічались
Я не хотіла 6 грудня йти до свекрухи, але в них такий звичай, бо вона Миколаївна. – Старша невістка буде! Так не гарно, – сказав Василь. Я при надії, на вулиці ожеледиця, йти зовсім не хотілося, серце ніби щось підказувало. Річ у тім, що у Віри Миколаївни третя кімната завжди була зачинена, а ключ вона носила з собою. І тут вона бере мене за руку і веде туди. До моєї реакції чоловік світився, як здобний бублик. Додому я йшла сама не своя. Ну придумали, так придумали
Я не хотіла 6 грудня йти до свекрухи, але в них такий звичай, бо вона Миколаївна. – Старша невістка буде! Так не гарно, – сказав Василь. Я при
Одного разу в торговому центрі Люба накупила цілий пакет речей. Три години з ними носилась, ми навіть встигли “підлити” її покупки. А вона на виході, така говорить мені, я їх іду повертати, бо не впевнена, чи вони мені знадобляться. Але найцікавіше трапилося з Любою в шкільному чаті. Ну треба ж бути такою людиною. Одна єдина зголосилася на прохання вчительки, а після “шкробалася” в голову, що з тим робити
Моя подруга спочатку робить, а потім вже думає. Цікаво чи є у когось із вас такі друзі, які постійно сумніваються у своєму виборі? У моїх батьків нас двоє
Про все я дізналася на Миколая, коли ми з чоловіком прийшли їх провідати. Мені шкода Олега. Він не заробляє таких грошей, щоб і іпотеку тягнути і дружину обстежувати в дорогій клініці, а потім дитя з’явиться, також купа грошей піде. Я хотіла переконати Христю, що раз Іринка їй допомогла в цій справі, то не гарно до інших скакати. Але невістка мене і слухати не хоче, бо приватна для неї краще державної. Сваха, звісно, стала на сторону доні. А мені хоч вовком вий!
Ви знаєте, я не з тих свекрух, що лізуть в сім’ю до своїх дітей. Але ситуація яка склалася, не дає мені спокою. В нас з чоловіком Олег один
Сьогодні гуляючи з дітьми моя свекруха зателефонувала і покликала нас на деруни, які я дуже люблю. Коли ми вже смакували за столом Світлана запитала: “А чому ви так догоджаєте своїй невістці?” Та відповідь вразила навіть мене, адже в цих словах звучить велика мудрість. “Тому що зараз я дбаю про дітей, а коли я буду старою, то вони з любов’ю і хорошими спогадами будуть дбати про мене. Щоб не стидно було на старості літ, в них ложку води попросити. А якщо я зараз буду в свою невісточку “каміння кидати”, то чого тоді чекати від неї в старості?
Зі Світланою ми подруги ще зі школи. Так склалось життя, як би це дивно не звучало, що обидві ми після одруження пішли у невістки. А ще живемо поряд
За лічені місяці моєї дружини не стало. Це сталося так швидко, що Дмитро навіть не встиг прибути з Австрії, щоб попрощатися з мамою, поки вона була жива. Він приїхав, звичайно, і провів маму в останню путь, але потім повинен був повернутися. Там його чекала сім’я і робота… Відтоді я живу сам. Моя квартира як пустка. Буває, що син дзвонить мені через Інтернет, але я мало бачу онуків бо вони якщо не в школі то на гуртках. Але і це не найгірше – наближається Різдво!
У мене на душі смуток. Кілька місяців тому я провів в останню путь свою дружину, а наш дорослий син живе з родиною в Австрії. На Мене чекає самотнє
Раїса Іванівна коли поїхала на заробітки, то справді перші чотири роки, як і обіцяла, допомагала нам фінансово. Ми живемо в селі, але як пани. На подвір’ї в нас бруківка, а в хаті євроремонти. Але одного дня трапилася дивна ситуація. Мало того, що свекруха нам і копійки не висилала, так ще й почала в Миколи питати, чи не маємо ми часом прискладених п’ять тисяч євро. Добре, що Микола не вислав ті гроші, а вирішив сам поїхати до мами і вияснити, для чого все ж таки їй така сума потрібна
За свого Миколу я вийшла заміж, коли мені було двадцять три. Наше сімейне гніздечко ми почали вити разом із його мамою. Хоч я великим бажанням і не горіла
Я поспіхом запакувала підготовлені подарунки і ми чкурнули до батьків Петра. А вже після святкового обіду ми вирішили подивитися, хто і що кому подарував. Я отримала гарний шарф, а Петро – книжку його улюбленого автора. Подарунки для батьків були приблизно одинакові за розміром, ще й замотані в один папір. Вони почали розгортати їх одночасно, і я побачила, як їхні обличчя змінилися від очікування до здивування. Коли свекор взяв в руки піну для ванни, а свекруха почала орудувати молотком, я стерпла
Я ніколи не забуду той Різдвяний день. Свекруха і свекор просто закотили очі, розгортаючи подарунки. День Святого Миколая та Різдво для мене завжди найпрекрасніша пора року. Люблю все,

You cannot copy content of this page