Ця безстрашна і сильна духом людина ще 27 років тому передбачила сьогоднішні події.
Батальйон Джохара Дудаєва – це взвод добровольців, який складається з чеченців. Вони змушені були залишити свою країну після російсько-чеченського конфлікту, який тривав з 1999 по 2009 рік.
Джохар Дудаєв був державним та політичним діячем, першим президентом Чеченської республіки Ічкерія.
Про що ж говорив Джохар?
Багато людей не сприймали всерйоз слова цього політичного діяча і тільки зараз всі зрозуміли, наскільки він мав рацію у всьому.
Дудаєв говорив, що російський народ має пройти безліч важких випробувань. Джохар стверджував, що все російське суспільство, на жаль, будується на ідеї, що, звичайно ж, не може привести ні до чого доброго.
Жодних інших здорових ідей у рф немає. Відповідно немає і правової держави, а також легітимних гілок влади, за словами політика. Перспектива полягає в мотивах та стимулах. Оскільки їх неможливо знайти, то й стабільне майбутнє не може настати.
Ідеологія – це перший шлях розвитку, який недоступний більше Росії.
Другий шлях розвитку людської цивілізації, за словами Джохара, ґрунтується на духовності. Він стверджував, що її також немає. Люди не вірять ні у що.
Лідер визвольного руху стверджував, що для відновлення духовності народу потрібна зміна трьох поколінь.
Джохар вважав, що цей шлях розвитку для рф закритий так само, як перший.
На думку політика, є ще й третій шлях. Він полягає у слов’янізації, тобто в об’єднанні на слов’янській основі.
Дудаєв сміливо передбачав, що це також не буде реалістичним варіантом.
Українці є найважливішою частиною слов’янської частини світу і вони ніколи не змиряться з русифікацією.
Джохар мав рацію на всі 100%.
Перегдаючи інтерв’ю Джохара, дивуєшся тому, наскільки мудрою і спокійною була ця людина. Жодної агресії та спроби довести своє з піною біля рота. Лише чесні та чіткі факти. Кожне слово вивірено та відточено. Така людина викликає лише почуття глибокої поваги.
Люди називають Джохара справжнім патріотом своєї країни, який зробив для неї все можливе. Джохар віддав життя за свободу та за світле майбутнє для своєї держави.
Багато хто називає політика прикладом справжнього чеченця: інтелігентним, грамотним, розумним та неймовірно справедливим.
«Кожне його слово як крихта золота. Дякую вам, справжній чеченський командир. Україна про вас завжди пам’ятатиме…»
Розумні люди, які вміють думати, називають цю людину легендою, яка випередила свій час. Можливо, це справді так. Тактичне мислення та глибоке розуміння всіх політичних процесів було притаманне Джохару Дудаєву. Саме таким і має бути справжній офіцер.
Такі лідери, як Джохар Дудаєв, можуть дати нам надію на спокій та мир. На жаль, їх дуже мало. Крім цього, за життя словами Дудаєва вірили не всі. Деякі щиро вважали, що він перегинає з характеристикою російського народу.
Однак зараз, після 23 лютого 2022 року, всі переконалися в тому, наскільки правою була ця велика людина.
Віримо в ЗСУ і нашу перемогу! Слава Україні!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел.
Недавні записи
- У нас з чоловіком трикімнатна квартира, в якій підростають троє діток. Я майже все встигаю робити сама, але була у мене одна давня мрія. Ми якраз ремонт в кухні зробили, і тиждень тому на день народження чоловік мені її таки подарував. Але відтоді зовсім зіпсувалися у мене взаємини зі свекрухою, Марія Павлівна наче сказилася! Здавалося б, усі мають бути щасливі, але ні. Свекруха її просто не переносить! За її нацькуванням і нашіптуваннями я тепер – погана господиня! Вони, мовляв усю молодість мили в тазиках та холодній воді по гарнізонах – і нічого! Виростили і вижили, не те що деякі, яким аби електрику накручувати. І тут настав апогей. Мені видали старовинну металеву радянську м’ясорубку
- Ми з Петром чекаємо на поповнення, другу дитинку, швидше за все – на дівчинку. Я зарані придумала ім’я, але вся родина з обох боків проти, мені дуже прикро! Я завжди хотіла, аби мою донечку саме так звали. Знайома на дитячому майданчику взагалі зафукала це ім’я, що не гарне і взагалі й казна й що! Мені прикро, мало не ридаю. Ще й до всього свекруха настирно Машу пропонує, прямо дістала уже. Мене саму назвали на честь бабусі Алевтиеною, бо моя мама посоромилася перечити в чужому будинку, адже жила в невістках
- Я як побачила, що син мій ранком встав перший, пішов на кухню і потім поніс у спальню невістці каву з канапками з червоною ікрою – так у мені скипіло все! Розмова з ним і Юлькою не дала результатів, тому і подзвонила свасі. Такого я ще не чула на свою адресу
- Мені вже й не хочеться до своєї родини на Закарпаття їздити, щиро кажу. І все через дітей, яких вони собі там понароджували. А я живу інакше, і коли мене обліплюють ці всі діти – сестри, брата, а мама насідає – коли вже ви, вам по 36 років??? – у мене просто все закипає. Та ніколи!
- Мені так і хочеться щоразу запитати в свекрів, до яких ми іноді їздимо в село: навіщо вам три огороди??? Горбатяться на них і майже все роздають сусідам! Ми мало що беремо з собою, коли вони нам дають, бо ми стільки того всього не їмо, але вони не розуміють, що крім картоплі, буряків, капусти і качок ще щось можна їсти в цьому житті