fbpx

У боях за Україну своє життя віддала 21-річна десантниця Вікторія Поліщук із Казятина на Вінниччині: “Я відчуваю, що це моє. Це моє покликання. Я себе знайшла і нічого іншого не хочу”

Все життя мріяла стати військовою: у боях за Україну відійшла у вічність 21-річна десантниця. Фото

У війні за Україну на Житомирщині віддала своє життя за Україну 21-річна десантниця Вікторія Поліщук із Казятина на Вінниччині. Вона потрапила під ворожий артилерійський обстріл.

Про військову, що героїчно віддала своє життя у битві з агресором розповіли на сайті kazatin.com. Трaгедія трапилася 21 березня. Село, де перебувала військова із побратимами, росіяни бомбардували з повітря та обcтрілювали з “Градів” із території Білорусі.

Зазначається, що десантниця народилася у Збаражі на Тернопільщині. Ще змалечку вона захопилася військовою справою, то й іграшки мала відповідні: пістолети та автомати. По закінченню 9-го класу вступила до технічного коледжу у Вінниці на ІТ-спеціаліста. Там обожнювала предмет “Захист Вітчизни” та спорт, розповіла мати ушедшої Наталія.

Після коледжу Вікторія вступила до Хмельницького технічного університету, де не просто потрапила на державне, а увійшла в п’ятірку перших. Пішла на ту саму спеціальність, що й у коледжі, але від ідеї стати військовою не відмовилася. Хотіла служити у Житомирі в десантно-штурмових військах, куди і призвалася. Восени мало виповнитися три роки, як жінка стала військовою.

Коли до 30-річчя Незалежності у Києві організували парад, Вікторія брала у ньому участь – крокувала Хрещатиком разом із товаришами по службі. Мати гордилася донькою, яка марширувала в однострої та червоному береті.

“Їй важко було на цих навчаннях, там же фізичне навантаження, а ще ж вона як снайпер школу виживання проходила, вона ніколи не скаржилася. Казала: “Я відчуваю, що це моє. Це моє покликання. Я себе знайшла і нічого іншого не хочу”, – розповіла мати.

За її словами, у зону бойових дій Вікторія Поліщук потрапила ще до початку повномасштабного вторгнення – відбула одну ротацію в зоні проведення АТО/ООС, де отримала звання старшого солдата. На початку березня мала їхати на схід вдруге. Вони з підрозділом саме були на злагодженні, коли їх застала повномасштабна війна.

Фото взяте з мережі

You cannot copy content of this page