Центри зайнятості обіцяють українцям дуже скромні оклади, а роботодавці уникають контролю. Середня зарплата, яку пропонують безробітним в службі зайнятості, становить всього 4300 грн.
А 25% вакансій відомства і зовсім обіцяють здобувачам тільки мінімалку (3723 грн). Про це днями заявила заступник голови Держслужби зайнятості Юлія Жовтяк.
“Хоча середня зарплата виросла на 28% і становить 7700 грн, у вакансіях, які подаються в службу, зарплата є низькою”, – заявила Жовтяк і додала, що через це відомству непросто підбирати кадри роботодавцям.
За її словами, тільки у 3% всіх вакансій служби пропонована зарплата перевищує 10 тис. грн.
У минулому році службі все ж вдалося влаштувати на роботу 783 тис. Українців, що на 37 тис. Більше, ніж в 2016-му. Відомство привернуло до співпраці ще близько 18 тис. Роботодавців – тепер їх 184 тис. На 10% зросла в базі і кількість вакансій за 2017-й – тепер їх близько мільйона.
Українців явно не влаштовують такі оклади. Недавнє опитування соціологів R & B Group показав, що в середньому народ хоче отримуватимуть 14 376 грн. Зростаючі потреби українців підтверджує і hr-експерт порталу rabota.ua Тетяна Пашкіна:
“Зараз розбіг між очікуваною і пропонованою зарплатою становить близько 18% – народ хоче більше, ніж пропонують”.
За її словами, низькі зарплати у вакансіях центрів зайнятості – звичайна справа:
“Їх велика частина – низькооплачувані і не потребують кваліфікації, це робота в маленьких містах, де багато не платять”.
Пашкіна зазначає, що і здобувачі там в основному без досвіду роботи і люди старшого віку – серед них роботодавці традиційно не шукають фахівців на велику зарплату.
Читайте також: УЧИТЕЛЬ ПРИНИЗИВ ДІВЧИНКУ З НАТУРАЛЬНИМИ РУДИМ ВОЛОССЯМ, ЗМУСИВШИ ПЕРЕФАРБУВАТИСЯ
“Служба жорстко контролює подаються їм вакансії, а тому що співробітничають компанії працюють” по-білому “і пропонують тільки ту зарплату, яку можуть гарантовано видати”, – додає експерт.
Також в службу доходять вакансії, за розміщення яких не хочуть платити порталам з працевлаштування – наприклад, точно не будуть платити за вакансію двірника. Інші ж роботодавці взагалі не хочуть взаємодіяти з державою – якщо подавати вакансію в базу, доведеться оформляти багато звітів і паперів, а в компанію можуть прийти з перевірками.
Понаднормові: не хочуть платити
Більше 90% працюючих українців працюють понаднормово. При цьому більше 50% переробляють безоплатно. Такі дані опитування, проведеного порталом з працевлаштування rabota.ua.
За даними дослідження, 35% українців переробляють часто, 25% роблять це постійно, 31% – рідко, і тільки кожного десятого проблема понаднормової роботи не торкнулася зовсім. Найчастіше погоджуються на понаднормову роботу через специфіку своєї професії – про це повідомили 43% опитаних.
Ще 33% скаржаться, що переробляють через проблеми компанії з організацією праці співробітників. Кожен десятий вважає це наслідком невміння управляти своїм часом, а ще 7% опитаних змушує працювати начальство.
При цьому роботодавці не поспішають компенсувати переробку своїх підлеглих. 58% співробітників заявили, що їм ніколи не оплачували понаднормову роботу. І тільки 8% співробітників завжди отримують оплату за свою працю в неробочий час.
Ще 17% українців відповіли, що їм платять не завжди, а для 17% переробки компенсують відгулами, преміями та іншими заохоченнями.
З тих, кому все ж дістається доплата за понаднормову роботу, 29% оплату нараховують згідно із законодавством. А ось 45% респондентів понаднормову роботу оплачують дешевше, ніж передбачає закон (перші дві години понаднормово оплачуються в подвійному розмірі).
Ще 12% опитуваних отримують надбавку за великим “тарифами”. Щоб хоч якось компенсувати переробку, народ йде на всілякі хитрощі. 39% спізнюються на роботу, ще 32% займаються у робочий час особистими справами.
Майже п’ята частина опитаних навмисне працює абияк, а 16% подовжують час обідньої перерви. Також кожен сьомий бере собі додатковий відгул на робочому тижні. І тільки 30% опитаних українців поводяться чесно по відношенню до компанії і не компенсують свої переробки.
