У Хмельницькому відновлюється дистанційне навчання у школах. До освітнього процесу залучать дітей-переселенців.
Від середи, 9 березня, у школах Хмельницького відновлюється дистанційне навчання.
Про це повідомила керівниця департаменту освіти та науки Ольга Кшановська.
Дистанційне розпочнеться в учнів 1-11 класів. Це також стосується і позашкільної освіти. Натомість робота дитячих садочків не відновлюється.
“Доречно розпочати освітній процес, бо це трішки відволіче, буде можливість в дітей продовжити навчання, бо у нас немає такої небезпеки, як ми маємо в східних регіонах. Всі повністю класи будемо відновлювати, будемо дивитися, яка кількість діток. Дехто виходить на зв’язок, дехто не виходить”, – розповіла вона.
За словами Ольги Кшановської, до навчального процесу залучать дітей-переселенців, які наразі проживають у Хмельницькому. Під час навчання основний акцент буде на завданнях, як мають бути вирішенні під час уроку.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Недавні записи
- Наше весілля було не гучне, а гірке! Ресторан був непоганим, але свекруха не переставала критикувати подану їжу, мовляв, ця риба так дивно пахне, вона часом не зіпсована? Або, торт без шоколаду – не торт! Подарунок на весілля від свекрухи, окрема історія: її посуд з “червоними маками” досі перекидається на горищі у моїх батьків. А потім вона перед всіма гостями виголосила, що я прив’язала до себе її сина дитиною. Тут я вже не стрималася!
- Про цей дрескод на хрестинах нам ніхто нічого не казав. Тому нас і відсадили, “червоних”, на інший край столу. Тому я й забрала тихенько з кошика наш подарунковий конверт з доларами. Похресниця – племінниця мого чоловіка, дочка мого швагра
- Моя сестра не послухалася, коли я благала їй не заводити роман з одруженим чоловіком. Тепер Іринка благає про допомогу, тому що вона чекає дитину, а сам Юра повернувся до своєї дружини. Я не могла стояти осторонь, і з’явилася на його порозі. Мені пощастило, його дружина була дома, і дізналася про все з “перших вуст”
- Ковтаючи сльози, я подзвонила сусідці і попросила принести мені в лікарню піжаму, чашку, тарілку, ложку, рушник. Я не наважувався просити більше в чужої людини. Того ж дня я зв’язалася з дочкою, яка живе в Англії. – Мамо, я думками з тобою! Тримайся! Все буде добре! – Так гірко мені ще ніколи не було!
- На Зелені Свята свекруха пішла до церкви, і попросила священика, щоб коли ми до нього прийдемо питати все про вінчання, щоб нас відмовив, бо ми ще до цього не готові, і хтозна чим наш союз ще закінчиться. Вона навіть не посоромилася це Кирилу все переповісти. – Ти глянь, яка вона худа! Ти думаєш, ця “пучка духу” зможе тобі дитину подарувати? Добре думай сину, чи тобі це потрібно!