У вівторок, 29 березня, делегації України й Росії розпочали у турецькому Стамбулі перші за кілька тижнів переговори про завершення війни. Для Києва на них пріоритетом є припинення вогню і повне відведення російських військ, а Москва продовжує ставити ультиматуми про “демілітаризацію” сусідньої держави.
Перед зустріччю сторін виступив турецький лідер Раджеп Таїп Ердоган, заявивши, що продовження війни нікому не принесе користі. Ми стежимо за тим, як проходять переговори в Стамбулі. Пише obozrevatel
Вона проходить у палаці Долмабахче в Стамбулі. Українська делегація прибула туди раніше. За стіл перемовин сіли міністр оборони Олексій Резніков, радник глави Офісу президента Михайло Подоляк, голова фракції “Слуга народа” Давид Арахамія, нардеп Андрій Костін, народний депутат, співголова МФО “Кримська платформа” у парламенті Рустем Умєров і заступник міністра закордонних справ Микола Точицький.
Крім них, є ще представники, зокрема заступник глави ОПУ Кирило Тимошенко та ексзаступник міністра закордонних справ Олександр Чалий
Від російської сторони, серед інших, присутній радник глави РФ Володимир Мединський. Також на переговори прибув президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.
“Продовження війни нікому не принесе користі. Відновлення миру піде на користь вашим країнам і всім іншим. Ви, як делегації, несете історичну відповідальність за рішення, ухвалені сьогодні”, – заявив турецький лідер на відкритті стамбульського раунду переговорів між Україною та РФ.
Додамо: на відміну від зустрічей на території Білорусі, у Стамбулі вона проходить під “наглядом” преси. Відомо, що на даху палацу Долмабахче перебувають снайпери.
Паралельно зустрічі за широким столом проходить раунд переговорів глав делегацій між Давидом Арахамією та Володимиром Мединським “про фундаментальні положення переговорного процесу”, повідомив Михайло Подоляк у Twitter.
Пізніше на проміжному брифінгу радник голови ОПУ заявив, що ключове питання на переговорах дня України – це договір про міжнародні гарантії безпеки для нашої країни.
“Саме з ним ми зможемо закінчити війну. Друге питання – припинення вогню, щоб вирішити всі гуманітарні проблеми”, – сказав Подоляк.
Надії на припинення вогню невеликі
Особисті розмови представників України та РФ спочатку планували на 28 березня, але потім перенесли. Росіяни вкотре продемонстрували свою поспішність – їхня делегація приземлилася в Стамбулі ще минулої ночі. Українська ж прилетіла пізніше, пояснивши це логістичними затримками.
Лідер Туреччини Ердоган напередодні провів телефонну розмову з главою РФ Володимиром Путіним. Він намагався позиціонувати свою країну як ключового посередника і закликав Кремль домовитися про припинення вогню.
Але у ЗМІ пишуть, що надії на це невеликі. Зазначається, що на зустрічі дискусії ведуться між радниками президентів України та РФ, що “не відповідає рівню” міністрів закордонних справ, які зустрічалися в Туреччині для невдалих мирних переговорів на початку цього місяця. Фактично бесіда продовжить минулі майже щоденні відеодзвінки делегацій.
“Президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий розглянути питання про компроміси (мається на увазі й те, що країна не вступатиме у військові союзи з іншими державами), але не раніше референдуму або виведення російських військ. Це створює прірву між його позицією та вимогами РФ”, – йдеться у матеріалі ВВС.
Що обидві сторони сказали про переговори
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ефірі національного телебачення наголосив, що на зустрічі Київ домагається припинення вогню без відмови від території чи суверенітету.
“Ми не торгуємо людьми, землею чи суверенітетом. Програмою-мінімум будуть гуманітарні питання, а програмою-максимум – досягнення домовленості про припинення вогню”, – сказав він.
Зі свого боку радник глави Міністерства внутрішніх справ України Вадим Денисенко зазначив, що “сумнівається в будь-якому прориві”.
Офіційний представник Кремля Дмитро Пєсков заявив, мовляв, переговори поки не принесли істотного прогресу, але нібито “важливо, щоб вони продовжувалися особисто”.
Високопосадовець Державного департаменту США висловив сумнів щодо надій на прогрес. На його думку, глава країни-агресора Путін, схоже, не готовий йти на компроміси, щоб покласти край війні.
Недавні записи
- Ми купили свекру теплу сорочку і три пари шкарпеток, для мами торт і парфуми і поїхали. Та в селі нас чекав сюрприз у вигляді Орисі і дітей. Виявляється, Орися, як повноправна невістка, розгулювала по подвір’ї з телефоном і знімала, як вона казала, “контент”. Ми привіталися і я пішла до свекрухи. Ви собі не уявляєте, яким поглядом вона на мене зиркнула, а потім сказала: “Іноді люди розходяться на деякий час, а потім знову сходяться”. І це вона сказала жінці, яка стоїть перед нею з величезним пузом
- Ввечері я вийшла у двір, а там морозище під п’ятнадцять градусів. Налякалася я і пішла в котельню, ще дров підкинути, в чоловіка нічна зміна, діти вже лягли відпочивати, а я переживала, щоб вода в трубах не замерзла. А тут наш собака вірний, дружок Чарлі, як шмигнув на м’якеньке крісло і не захотів виходити. Та й я не виганяла його, пошкодувала, щоб не змерз. Якби я тільки знала, що то ніч на Андрія, і що нам збитки зроблять, я б навпаки Чарліка залишила на сторожівці
- Після того, як дочка вийшла заміж у Польщі, а мені стало дуже важко, я зібрала всі гроші на той квиток у Краків і стала жити з дочкою і зятем під одним дахом в будинку. Але ось я в своєму меленькому селі. Ніколи не думала, що рідна дитина виставить мене за двері, залишивши без копійки. Мій зять – бездушна людина! Це я зрозуміла давно, ще коли дочка перестала допомагати мені копієчкою. Дивлюся серіали, зрідка спускаюся до холодильника і назад. Мене було не видно і не чути
- Сьогодні за сніданком Катерина Степанівна сиділа засмучена, наче хто з родичів на небеса відправився. Причиною стало те, що гуска “ласти склеїла”. Після в свекрухи піднявся тиск, а коли я його міряла, вона розплакалась, адже вона її виходжувала, годувала, купляла їй вітаміни. Скажу відверто, я в подиві від цієї ситуації. Коли моя донечка потрапила в лікарню, то моя свекруха жодної сльозинки не впустила. Більше того, вона навіть особливо цим не переймалась. Говорила так черство: “Там є лікарі і вони їй допоможуть”
- От знаєте, мені вже й самій 42 роки, не молодість. І коли до мене в Хмельницький їде свекруха, я, само собою, чекаю від Любов Дмитрівни допомоги хоч якоїсь – прибрати, ванну помити, та пиріжків хоч спекти! Так ні, моя – по магазинам, на диван з планшетом, у ванні повалятися з бульбашками. Тільки їсть, спить і гуляє, як на курорті. – Коли вже вечеря буде готова, я зголодніла! Де моя кава? Свекруха вирішила привезти до нас ще свого онука, сина мого чоловіка. І сказала, що я маю готувати його улюблені страви, піцу, гамбургери