В мене жінка вже зовсім того! Віднесла півквартири до фонду допомоги біженцям. Живемо ми у Тернополі.
Галина віднесла півквартири до фонду допомоги біженцям. Дружина моя – жінка дуже імпульсивна, але добра. Іноді настільки, що не по собі стає.
Я за нею і раніше дивне помічав, але щоб так, як цього разу ніколи. Спочатку вона просто читала новини і зітхала, потім перейшла до «рішучих дій»: сказала, що хоче бути корисною та значущою. Зібрала дитячі речі, іграшки, мій робочий одяг і забрала все у благодійний фонд у нашому місті.
До того ж у нас самих дві доньки, і речі вона не старі віднесла, а ті, якими вони користуються. З іграшками така ж історія була — сказала, що іншим вони потрібніші, мовляв, наші вже пограли.
Днями дивлюся, телевізор кудись із кухні зник, кавоварка та планшет, який я їй якось на 8 березня дарував.
На мої запитання, куди все поділося, відповіла, що продала, а гроші «тим, кому потрібніше», відправила.
Сказати, що я випав в осад— не сказати нічого.
Намагався поговорити — назвала мене «сухарем байдужим», який шикує, поки інші потребують. Переживаю, такими темпами благовірна моя півбудинку винесе заради «благої мети». Що робити?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел, Ibilingua.com.
