В неділю після служби я заїхала до них без попередження, і застала таку картину. Сина мого дома не було, він хрестини фотографував. А сама Людка сиділа з трьома подругами-мамочками, а на столі дві великі коробки суші. Діти собі окремо, вони окремо. Людка ще сміла писка скривити і спитати мене, чого я без попередження прийшла. Я за відповіддю в “кишеню не лізла”. – Я на цю квартиру маю більше прав, ніж ти!

Моя сестра каже змиритися і не лізти зі своїми “уставами” в сім’ю сина, але мені здається, якщо я зараз не втручуся, то піде мій Руслан по світу з простягнутою рукою.

Син одружився чотири роки тому. Дружина спершу була хороша і скромна дівчина, вона на початку знала ціну грошам, а зараз ніби з катушок злетіла.

На даний час Люди у декретній відпустці. Поки вона працювала, то не мала часу на гульки, а зараз, все змінилося. В неї появилися нові подруги-мамочки і при першій же нагоді моя невістка летить, як не в якісь дитячі кімнати, то в ресторани і кав’ярні, де є дитяча кімната і бажано з нянечкою, щоб потрендіти.

Вона мало того, що не працює, так ще й тринькає грошима, які так важко заробляє мій син. Він реставрує картини, а ще час від часу підробляє фотографом.

Насправді мій Руслан має непогані гроші. Ще до весілля він мені допомагав фінансово. Нічого не скажу, він і далі допомагає, але не грошима, а продуктами, чи аптеку я його прошу купити. Мобільник поповнить, інколи комунальні.

Йому справді важко я вважаю, але Люда цього розуміти не хоче. Вона каже мені на мої зауваження, що це робота чоловіка, забезпечувати сім’ю. Мені прикро таке чути.

В неділю після служби я заїхала до них без попередження, то застала таку картину. Сина мого дома не було, він хрестини фотографував. А сама Людка сиділа з трьома подругами-мамочками, а на столі дві коробки великі суші. Діти собі окремо, вони окремо.

Людка ще сміла писка скривити і спитати мене, чого я без попередження прийшла.

А я довго не думаючи відповіла, що це квартира мого сина і я маю на неї повне право, на відміну від неї.

Диви яка гонорова…

Читайте також: Коли народився перший син, зі мною була мама. Вона прала, готувала, прибирала. Я ж тільки те й робила, що приділяла час дитині. На чоловіка я не розраховувала. А вже коли на світ з’явився другий син, я зрозуміла, що з чоловіком щось не те. Все вияснилося, коли я одна з дітлахами поїхала до дідуся і бабусі. Мирон не знав іншої моделі батька. Але я і тут знайшла вихід

Я ще з сином якось тет-а-тет поспілкуюся. Нехай і він Люді зробить зауваження, бо мене вона може не послухати.

Треба ці гульки якось зменшувати. Вона вже не дівка, а дружина в першу чергу і мама.

А ви повчаєте свої дітей, як правильно жити?

Автор – Наталя У

Передрук заборонено!

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua