Легендарна актриса в’яже шкарпетки військовим і годує у себе вдома.
Ада Роговцева пережила Другу світову, і тепер, після вторгнення Росії в Україну, почала активно підтримувати солдатів ЗСУ та добровольців із тероборони.
У себе вдома артистка облаштувала “побутовий штаб”, куди наші воїни приходять прийняти душ, випрати речі та поїсти домашньої їжі.
Про це розповіли під час телемарафону UAразом.
Зазначимо, що Ада Миколаївна підтримувала українську армію і у 2014 році, а зараз її власний волонтерський рух лише посилився.
– Я була практично скрізь. Я була на передовій. Я знаю, як вони жили, як вони мучилися, як вони страждали, як вони воювали. А тепер я знаю, як вони боронять нас. Яка надлюдська сила та мужність у цих прекрасних людей – наших українських воїнів, – поділилася емоціями зірка.
84-річна актриса наголосила на тому, що багато людей похилого віку, на її думку, намагаються відсторонитися від війни і кудись поїхати, однак сама Роговцева так вчинити не може через характер та вірність українському народові.
“Я волонтерю в хаті. У мене тут штаб побутовий. Хлопці приходять до мене купатися, приходять прати. Я їм перу білизну, сушу і віддаю вже чисту. А коли вони приносять у пакеті мокрі шкарпетки, бо вони в щось вступили або ноги спітніли, тому що вони не роззуваються по 24 години, то я з такою радістю віддаю їм ці чисті шкарпетки. Я їх годую. Раніше варила те, що було своє. А зараз мені приносять. На кухні стоїть суп, каша, картопля. Вареників з Луцька передали. Ділимося чим можемо. Я стежу за тим, щоб коли вони зайшли до мене в дім, їм було і радісно, і ситно”, – поділилася Ада Миколаївна.
На захист батьківщини стала вся її родина.
– Мій онук і зять у добровольчих загонах. Воюють, захищають. Моя донька та моя невістка – волонтери. Вони організували серйозний волонтерський пункт. Там їх вважають і сестрами, і мамами, і коханими жінками, бо вони роблять неймовірно важливі речі, дістають усе необхідне. Це дає свої результати.
Актриса поділилася, що народилася оптимісткою і завжди такою залишалася, але останнім часом у ній з’явилося велике почуття ненависті.
– Я ненавиджу вбивць. Я ненавиджу людей, які піднімають руку на дитячу лікарню, піднімають автомат на дитину та жінку. Я мала грати 18 березня у виставі в Харкові. Там уже нема де грати. Якийсь час. Немає більше хлопчика, з яким я мала грати. У нього була чудова роль. Він чистий, світлий, молодий чоловік. Для мене це було як втратити сина, – сказада журналістам Ада Миколаївна.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстативне, з відкритих джерел.
