Війна впевненими кроками йде до свого завершення: експерт з інституту майбутнього назвав місяць, коли рф почне відводити війська з нашої Богом даної землі.
Ексрадник очільника МВС, виконавчий директор Українського інституту майбутнього Віктор Андрусів вважає, що війна підходить до завершення.
Такий висновок експерт зробив, посилаючись на події, які відбуваються останніми тижнями. Зокрема, перше, “сусіди” ввели на фронт 3 армійський корпус, намагаючись покращити своє становище, друге, обcтріли суттєво впали, третє, в надії хоч якось вплинути на ситуацію на фронті Росія зупинила “Північний потік-1” і зменшує постачання газу до ЄС, щоб шантажувати Європу.
У себе на телеграм-сторінці Андрусів описав два сценарії закінчення війни – оптимістичний та песимістичний.
За оптимістичним сценарієм, Росія почне виводити свої війська з території України весною і заявить про переговорний процес. Мирні переговори, на думку експерта, завершаться орієнтовно в травні.
“Весною ми побачимо багато жестів “доброї волі” і початок переговорного процесу. Це буде супроводжуватися припиненням бойових дій і виведенням російських військ з цілої низки окупованих територій. Мирні переговори завершаться орієнтовно в травні. Формула буде приблизно така: росія відмовиться від вимог денацифікації і відвоювання території Донбасу, візьме на себе обов’язки відновлювати Україну за знятих санкцій. Україна відмовиться від вступу до НАТО.
Донбас і Крим не будуть обговорюватися. Основною умовою цього сценарію є завдання значної шкоди російському експорту нафти санкціями, які стартують у грудні. Це стане можливим, зокрема, в разі зміни позиції Індії і Китаю щодо закупівлі російських енергоресурсів. Якщо в січні путін побачить, що фінансові перспективи його на межі банкрутства, ведення війни почне втрачати сенс”, – вважає Андрусів.
Песимістичний сценарій передбачає, що Китай та Індія підтримають Путіна, що ненадовго, але допоможе втримати економіку РФ. Зимою війна буде “на паузі”, що дозволить Путіну максимально накопичити нові сили, які він кине в бій у березні-квітні.
“Ці сили не зможуть показати результат, але інтенсивні бої протривають до липня-серпня, поки не повториться ситуація цього року. Тоді путіну доведеться робити жести доброї волі і сідати за стіл переговорів, які завершаться орієнтовно в жовтні”, – зауважив він.
Слава Богу! Слава Україні! Слава мужнім ЗСУ!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- На днях вирішила завести синів до бабусі з дідом в село. Але там на мене чекав неприємний сюрприз. Виявляється, брат намовив маму з татом, щоб вони всю хату переписали на нього, бо я вже, ніби, своє отримала. Але ж я то отримала не від батьків. Мама пояснює все тим, що Михайло з дружиною будуть їх з татом доглядати до останнього. Але мені хата не потрібна, щоб жити. Мені б дітей мати куди завести, від задушливого міста
- Коли молодша дочка Лариси кинула “квіточку” з полунички мені прямо на дизайнерські штори, я ледь не луснула від злості, і відразу ж зробила зауваження і мамі і дитині. Як-не-як, а Софійці вже два роки минуло, елементарне вона повинна знати. Сестра чоловіка на мене сильно образилася, і коли взувалася сказала, що з таким ставленням до її дітей, нам Боженька ніколи своїх не дасть
- Відразу ж після весілля невістка взялася керувати. Надумала воду в хату провести, потім ванну кімнату облаштувати. Я їх переконувала до останнього, що в селі цього не потрібно. Не слухали. Син наче очманілий слухав дружину. Потім в рух пішли євроремонти. Я і тут я влізла. Закінчилося все тим, що я одна в хаті залишилася. Ви знаєте, мені так соромно за свій вчинок перед сином і невісткою. Я б хотіла все повернути, але вже пізно
- Свекор сидів в дальній кімнаті з газетою в руках. Я ж прийшла і сказала, що сідаємо за стіл. Він так на мене дивно подивився, і нічого не відповів. Потім свекруха його гукнула – тишина! І вже після цього вона попрямувала в кімнату, щоб особисто йому сказати, що “його величність” можуть йти до столу. Коли ми були наодинці з Андрієм, я його спитала, чому тато так дивно сьогодні поводиться, а він відповів, що це не сьогодні, а все життя так
- На Трійцю був день народження в онука. Ми з чоловіком прийшли гонорово, з конвертом, а ось свати подарували аж коробку цукерок. – Дай Бог, щоб наступного року було легше, і ми купимо подарунок за два роки. – І це в них такі балачки повторюються з року в рік. Але через тиждень я дізнаюся, що вони зі сватом купили собі нову плазму. І ці “бідні взяли її не в кредит, а повністю розрахувалися. Ось так себе треба любити. Мені б соромно було на їм місці