У бурятів є свій Нострадамус – неписьменний пророк Барнашхе Балтаханов. Що цікаво, багато з його прогнозів дійсно справдилился. Зробив він передбачення і на 2022 рік.
Ми проаназізували прогнози бурятського Нострадамуса. Неписьменний пророк бачив людей наскрізь, ходив будинками без запрошення. Він описував найважливіші події та дати для майбутнього всіх країн світу, у тому числі й для Росії.
Юродивий Барнашхе Балтаханов, Барнашка або Варнашка, – один з найвідоміших сибірських віщунів і цілителів XX століття. Його називають бурятським Нострадамусом не так. Старець залишив по собі багато важливих пророцтв, які вже справджуються.
Барнашка міг зцілювати людей за допомогою торкання рук. Дивовижні руки Барнашхе «витягували» недуги та нещастя з інших людей.
Очевидці розповідали, що цілитель навіть на відстані міг вплинути на навколишні предмети. Це було справді приголомшливе видовище! Дивно було й те, що він міг читати слова, які вимовляла про себе людина, яка знаходиться поруч з ним.
Старець був неграмотний, проте він буквально бачив людей наскрізь. Славу юродивого Бернашхе отримав завдяки тому, що він залишив своє звичне життя і став ходити по хатах. Він стукав у вікна та двері у будь-який час доби.
А коли його впускали, у майже несвідомому стані, перебуваючи ніби в трансі чи граничному стані, провидець тулився до печі та розповідав про майбутнє мешканців цього будинку. Після подібних одкровень він сам потім довго не міг прийти до тями і часто не пам’ятав, про що говорив.
Так Варнашка обійшов всю бурятську землю, побував у всіх тамтешніх будинках, а повернувшись до свого рідного дому, почав пророкувати. Страшними й незрозумілими були його пророцтва, за них старому навіть діставалася прочуханка.
Ясновидіння включалося в ньому як по клацанню і так само раптово вимикалося. Наче кілька свідомостей існували в одному його тілі. Але те, що говорив бурятський провидець, досі обговорюють, бо у своїх пророцтвах, він жодного разу не схибив.
Він пророкував революцію, розпад СРСР, появу електрики та автомобілів. Він же передбачив переселення бурятів з Байкалу.
«Людина з чорним волоссям прийде до влади і утримуватиме її цілих 7 років!» – говорив провидець.
Територія Прибайкалля перетвориться на невпізнанність. Люди, що прийшли через океан, витіснятимуть народ. Землю почнуть обплутувати залізні змії, а воду з Байкалу почнуть викачувати в штучну улоговину, бо на дні озера є незліченні багатства.
Ось тільки на всіх, хто візьме в цьому участь, чекатимуть страшні муки. Кожен із причетних до цього отримає чорну мітку і з нею ходитиме.
Вода стане на вагу золота, тому що Земля потрапить до умов зсуву часу, що запустить на ній стихійні лиха.
Наприклад такі, як досі невідомі вогняні смерчі. За словами сибірського провидця, вони часто відвідуватимуть землю. Все це люди побачать у ХХІ столітті. Пізніше вогняні смерчі навчаться прогнозувати, саме тоді відкриється таємниця зсуву часу, прискорення якого відбуватиметься аж до переходу землі.
Що за перехід і куди земля прямує зараз, поки що зовсім не ясно. Однак, судячи зі слів сибірського провидця, цей перехід дуже важливий для встановлення миру і спокою на землі.
Це заміна та очищення вселенських енергій, що започаткує нове життя. На жаль, не всі люди потраплять у цей новий шлях.
4-річна війна почнеться на Заході, а закінчиться на Сході. За підсумками цієї війни виживе 4-5 людей із 10.
Також провидець казав, що люди перестануть виробляти вогонь. Вони зможуть його брати хоч зі стін, хоч зі стелі.
«Багаті люди зрозуміють, що їхнє багатство не варте нічого, адже все це пропаде в одну мить, а самі вони потраплять у важкодоступні місця!» – говорив пророк.
Перед відходом у світ інший провидець просив не чіпати його будинок. Але його родичка не послухалася та вирішила розібрати будинок та перевезти на нове місце. У результаті колоди якимось таємничим чином спалахнули і згоріли вщент. А сама родичка, яка наполягала на перевезенні будинку на нове місце, перестала бачити.
Ні односельці, ні інші жителі цих місць не здивувалися тому, що сталося: усім була чудово відома воля старця – ні в якому разі не розбирати і не продавати його будинок, і не діставати його тіла землі.
Віщун наполягав на тому, що мине 100 років, і на його кістках виступлять письмена, і буде в цих письменах написано про майбутнє всіх бурятських народів.
Сам же старий був неписьменний, пророцтва свої не фіксував – просто розповідав землякам про те, що йому відкрилося, а ті передавали далі тривожні й малозрозумілі пророцтва Бернашхе з вуст у вуста.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
Недавні записи
- На днях вирішила завести синів до бабусі з дідом в село. Але там на мене чекав неприємний сюрприз. Виявляється, брат намовив маму з татом, щоб вони всю хату переписали на нього, бо я вже, ніби, своє отримала. Але ж я то отримала не від батьків. Мама пояснює все тим, що Михайло з дружиною будуть їх з татом доглядати до останнього. Але мені хата не потрібна, щоб жити. Мені б дітей мати куди завести, від задушливого міста
- Коли молодша дочка Лариси кинула “квіточку” з полунички мені прямо на дизайнерські штори, я ледь не луснула від злості, і відразу ж зробила зауваження і мамі і дитині. Як-не-як, а Софійці вже два роки минуло, елементарне вона повинна знати. Сестра чоловіка на мене сильно образилася, і коли взувалася сказала, що з таким ставленням до її дітей, нам Боженька ніколи своїх не дасть
- Відразу ж після весілля невістка взялася керувати. Надумала воду в хату провести, потім ванну кімнату облаштувати. Я їх переконувала до останнього, що в селі цього не потрібно. Не слухали. Син наче очманілий слухав дружину. Потім в рух пішли євроремонти. Я і тут я влізла. Закінчилося все тим, що я одна в хаті залишилася. Ви знаєте, мені так соромно за свій вчинок перед сином і невісткою. Я б хотіла все повернути, але вже пізно
- Свекор сидів в дальній кімнаті з газетою в руках. Я ж прийшла і сказала, що сідаємо за стіл. Він так на мене дивно подивився, і нічого не відповів. Потім свекруха його гукнула – тишина! І вже після цього вона попрямувала в кімнату, щоб особисто йому сказати, що “його величність” можуть йти до столу. Коли ми були наодинці з Андрієм, я його спитала, чому тато так дивно сьогодні поводиться, а він відповів, що це не сьогодні, а все життя так
- На Трійцю був день народження в онука. Ми з чоловіком прийшли гонорово, з конвертом, а ось свати подарували аж коробку цукерок. – Дай Бог, щоб наступного року було легше, і ми купимо подарунок за два роки. – І це в них такі балачки повторюються з року в рік. Але через тиждень я дізнаюся, що вони зі сватом купили собі нову плазму. І ці “бідні взяли її не в кредит, а повністю розрахувалися. Ось так себе треба любити. Мені б соромно було на їм місці