fbpx
життєві історії
Я часто зідзвонююсь з дочкою по вайберу, оскільки вже більше двох років на заробітках в Німеччині. Аня в той час готувала собі обід і відкривши холодильник, витягнула звідти добрячий кусок червоної риби, але вона вже була зіпсута. Тут-то до мене і дійшло, що гроші, які я висилаю дружині, вона тринькає наліво і направо. Плюсом стало ще й те, що кредитна карточка набирала оборотів. Як привести Олю до тями, бо шкода мої праці на чужині?

Я часто зідзвонююсь з дочкою по вайберу, оскільки вже більше двох років на заробітках в Німеччині. Аня в той час готувала собі обід і відкривши холодильник, витягнула звідти добрячий кусок червоної риби, але вона вже була зіпсута. Тут-то до мене і дійшло, що гроші, які я висилаю дружині, вона тринькає наліво і направо. Плюсом стало ще й те, що кредитна карточка набирала оборотів. Як привести Олю до тями, бо шкода мої праці на чужині?

І що мені робити з дружиною?

Я старший від Олі на 7 років. Зустрічалися ми менше року і потім одружилися. Разом до одруження не жили, бо тоді це було ще не так сильно прийнято.

Тоді Оля ще навчалася на останньому курсі, тож наміри стати батьками ми відклали. Аж за рік після закінчення університету, коли багато наших родичів почали запитувати про дитя, ми наважилася на малюка.

Першою, довгоочікуваною була Аня, а потім, аж за 5 років, синочок Сергій.

Серед недоліків в Олі були, як на мою думку, марні трати на непотрібні нам речі. Тоді я думав, що це можна буде виправити. Але хто ж знав, що це нас погубить.

Я звільнився з роботи економіста і пішов на будову, адже не вистачало грошей забезпечити сім’ю. Я важко працював, але тих грошей не хватало.

Ще задовго до вторгнення виїхав за кордон. Теж працював на будівництві. Було дуже важко, але Оля попри весь мій заробіток вмудрялася ще й регулярно влізати в кредити, які вона брала просто на їжу.

Ми довго за це сварилися, але ніхто не поступався. Оля вважала, що це просто я мало заробляю. Хоча я знаю багато історій, коли люди і з меншим заробітком і хату будують, і машини купляють. А мій заробіток тільки на те і йде, щоб кредит Олі покрити.

Не судіть строго, коли я дізнався про вторгнення, звісно, я хотів поїхати, але я не служив в армії та і сім’ї моїй потрібна допомога. Тож я вирішив частину заробітку донатити, але все-таки залишатися за кордоном, там де з мене буде більше користі.

Та й моїй дружині такий розклад справ не влаштував. Вона неначе на зло влізла в ще більші кредити.

І ось на період вторгнення, поки я важко працюю за кордоном, моя дружина бере кредити і бездумно тратить гроші.

І до такої степені, що в холодильнику псується червона риба, а на рахунку розмір заборгованості тільки росте. Терпіти більше цього не можу. Єдине, що мене стримує, це двоє спільних дітей.

Читайте також: Вадим поклав при мені в конверт п’ять тисяч для мами на день народження. Я ж промовчала, бо думала, що це і буде ця щомісячна сума. Але коли я з сином зайшла у ванну, щоб помити руки, Вадим сказав мамі, що завтра-післязавтра ще переведе їй на карту п’ять. – В мене є деякі заощадження, про які навіть Ліля не знає. Тому, не хвилюйся за гроші. – Додому ми їхали без слів, не хотіла псувати чоловіку настрій. А вже ввечері в нас була серйозна розмова

Але що мені робити? Як навчити дружину економити, якщо за стільки років не вийшло? Чи краще лишити її не зважаючи на те, що в нас є спільні діти?

Автор – АанГа”

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page