Я не міг не підняти цю тему зі сватами. Мій син не віл, щоб всю їх сімейку на своєму горбі тягнути. Щоб полегшити їм життя ми і так з дружиною чим можемо, їм допомагаємо. В нас троє дітей, але всі гроші ми віддаємо саме наймолодшому Василю. Якось я знайшов пристойну роботу невістці. Та похитала головою, але зробила по-своєму. А сваха замість того, щоб догнати до голови розуму, каже мені: “Не пхайтеся, самі розберуться”. Ага, розберуться, як рак на горі свисне!
З дружиною ми проживаємо в сільській місцевості. Виховали троє дітей два сина і дочку. Всі троє наших дітей вже дорослі, кожен з них має вже свою сім’ю.
Старший син одружився і живе в місті, дочка середуща вийшла заміж у сусіднє село. А ось наймолодший син, на якого ми покладали великі надії, що він залишиться жити з нами, також пішов у зяті.
Одружився він на дівчині з міста. Невістка наша одна дочка у батьків, так що варіантів, що вони прийдуть жити в село, не було.
Так ми і залишились жити в двох з дружиною.
Тримаємо маленьку господарку, і трошки городу. Обидвоє ми вже пенсіонери.
Та я ще працюю охоронцем на фірмі. Гроші ніколи зайвими не бувають, тай маємо вже п’ятеро внучат, буде що на морозиво роздавати. Саме важче живеться нашому наймолодшому сину.
Виховують вони з невісткою двоє діток. Та працює лише один син. Сват зі свахою вже на пенсії. А життя в місті дороге. Все потрібно купити, за все заплатити. Комунальні послуги. Тай буває, діти хворіють, а лікування в наш час не з дешевих.
Тому найбільше кому приходиться постійно допомагати, це наш наймолодший Василь.
Я вже й невістці роботу по спеціальності підшукав через знайомих на фірмі. Вона у нас вивчилася на бухгалтера. Та ви думаєте вона мене послухала?
Влаштувалась на якусь фірму не офіційно, щось пов’язане із страхуванням. Зарплата там залежить виключно від того, скільки людей вона туди приведе. Може бути і таке, що за цілий день нічого і не заробить, тільки час змарнує.
Ось має вона щось таке в характері, хочеш їй краще порадити, а вона послухає і зробить по-своєму. Що то за молодь пішла? До сватів говорю, а вони мені: “Не пхайтесь до молодих, вони самі собі ради дадуть”.
А мені серце ниє, що мій син всю їхню сімейку на своїх плечах тягне. Тепер вже й не знаю, як сину маю допомогти. Щоб хоч якось життя йому полегшити?
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!