Я не могла подарувати Роману дитинку, тому ми і розлучилися. Але те, що “витворила” моя молодша сестра, ніяк не вкладається мені в голову. Я знала, що Ольга планує познайомити свого нового хлопця з батьками і мною. Я очікувала все, що завгодно. Та коли поруч з сестрою побачила колишнього, ледь не провалилась крізь землю. Він відвів мене в сторону, і почав все пояснювати.

У нас з Романом все почалося ще зі студентських часів була. Ми закохалися один в одного майже з першого погляду. Після першого побачення ми не випускали один одного з рук.

Згодом, як і годиться, ми відгуляли весілля після закінчення навчання. Деякий час ми не планували ставати батьками, хотіли пожити для себе. Але коли все ж зрозуміли, що пора, то нічого не виходило.

Виявилося, що я не можу подарувати Роману дитинку. Після цього моя рідна сестра теж дуже злякалася і швидко обстежилася, але, дякувати Богу, у неї все було добре.

Мені було лише 28 років, як я дізналася, що не зможу мати дітей. Згодом я задумалася про усиновлення, але чоловік мене навіть слухати не хотів. Він повторював мені, що кохає мене незважаючи ні на що, і що ми будемо щасливі лише вдвох.

Однак через п’ять років все змінилося. Для цього потрібно ще наголосити, що мого Романа обожнювала моя родина, мої батьки та моя сестра, яка на 8 років молодша. А з іншого боку: мій чоловік теж почувався в родині дуже затишно.

Ми багато часу проводили разом, ми з сестрою дуже добре розуміли одна одну. Я отетеріла, коли Роман одного дня повідомив мені, що хоче розлучитися, тому що хоче дітей.

Хоча це було важко, я прийняла його рішення, і ми тихо розлучилися. Деякий час я не отримувала від нього жодних повідомлень, а потім одного дня я почула, що у моєї сестри є новий хлопець, якого вона хоче познайомити з нами.

Одного разу, коли я була у мами, приїхала моя сестра з хлопцем.

Коли я їх побачила, то думала, що провалюсь крізь землю: поруч із сестрою стояв Роман, мій колишній чоловік!

Коли він помітив, що я теж там, він попросив мене відійти вбік і сказав мені, що він не хоче відлучатися від нас, від родини, і він по-справжньому дуже кохає моє сестру.

Читайте також: В якийсь момент бабуся погукала нотаріуса. Ми з Миколою не знали, що вона планує, але виконали її прохання. Я щиро вірила, що вона одужає. Але одного дня її душа відлетіла. Я не хотіла в це вірити, бабуся для мене стала, як рідною. Згодом виявилося, що Лариса Петрівна переписала на нас квартиру. В пам’ять про неї ми влаштували прощальну церемонію і весь цей час нам жоден родич не допоміг. Але одного дня до квартири Лариси Петрівни зайшла нахабна пані, і почала нам щось пред’являти

Цікаво ще те, що батьки і моя сестра вважають це абсолютно нормальним.

Це взагалі нормально?

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!