Я не заперечувала, щоб мій Дмитро час від часу допомагав Катерині, бо розуміла, без чоловіка вона живе, ще й доньку виховує. Але всьому є межа. – Не заслуговуєш ти, Оксано, на такого чоловіка. Золоті в нього руки, – якось сказала вона мені з насмішкою. З того дня ноги мого чоловіка в неї не було. Тут все “чорне” з Каті і вилізло. Село досі від її “казок” про нас, оговтатись не може
Живемо ми з чоловіком у селі, виховуємо двох діток, маємо сина і дочку. Я сама працюю місцевим вчителем, а мій чоловік головним енергетиком на великому підприємстві.
Живемо ми дружно, мій чоловік, як то кажуть має золоті руки, за що не візьметься все поробить. Тому вже з дороги видно, що тут живуть, як то кажуть в нас в селі – господарі.
Живе в нашому селі жіночка, виховує вона сама донечку, та часто просить мого чоловіка про якусь допомогу, яка потребує чоловічих рук.
Я ніколи не перечила, адже розумію, що жінка самотня і їй нікому допомогти, а в селі, як то кажуть, без чоловіка – важко. Тому дозволяла своєму Дмитру, так звати мого чоловіка, робити добру справу.
Вона час від часу йому за це віддячувалась, то купила смаколиків для дітей, а було і таке, що і грошима розраховувалась. Та чоловік допомагав їй не заради фінансової вигоди, більше з людяності, адже всі ми живі люди і робити добру справу – це достойний вчинок.
Та чим більше ми допомагали тій жіночці, тим більше в неї потреб ставало. Якось я почала помічати, що вона занадто часто вимагала до себе уваги. Почала говорити мені, що я не заслужила такого чоловіка, що він достойний кращої.
Я, звичайно, про це розповіла своєму Дмитру, йому це дуже не сподобалось, і вже наступного разу, коли Катя, так звали цю жіночку, попросила про допомогу, мій чоловік відмовився, і навіть сказав їй, щоб шукала собі іншого “помічника”.
І тоді все розпочалось, Катя почала по цілому селі розносити інформацію, що мій чоловік брав з неї за ремонт великі кошти, що він залицявся до неї і вона сама прогнала його.
Звичайно, що все це не правда, та ми не стали продовжувати цей конфлікт, в селі іноді краще проігнорувати таку ситуацію, тим швидше вона і затихне.
Та хто тепер допоможе Катерині, як в неї щось вийде з ладу? То вже мабуть її буде клопіт.
А ми для себе лише зробили висновки. Не роби добро, не отримаєш зло. Хоч це мабуть окремий випадок.
А цікаво, чи були у вас схожі ситуації? Коли ви зробили для людини добру справу, а вона “розрахувалась” з вами – образою?
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!