Я попросила брата, щоб доклався грошима, бо це і його мама, та почула, що поки нема чим, а як буде – то він з нами зв’яжеться. Звісно, ми дали собі раду, взяли кредит і назичили, де тільки можна було. Маму ми на ноги поставили, дай Бог здоров’я лікарям. Та здивувало мене інше. Виявляється, гроші він збирав на відпочинок в Буковелі, куди й повіз свою сім’ю. Не посоромились вони навіть фото у фейсбуці виставити.
Мій брат від коли женився, і пішов жити окремо, то геть відцурався від нас з мамою. Його жінка не особливо хотіла підтримувати з нами зв’язок.
Живемо ми в селі. З чоловіком у нас двоє діток, а також з нами живе ще й і моя мама.
Тримаємо ми невеличку господарку. Обидвоє ми з чоловіком працюємо вчителями у нашій сільській школі. Зарплати, самі розумієте, не дуже великі, тому буває іноді заледве дотягуємо до кінця місяця.
Та цього року у нас склались непередбачувані витрати, у мами виявили важку недугу, потрібні були немалі кошти на оперативне втручання.
Це була не підйомна сума для нашої сім’ї, тому я звернулась за допомогою до брата, на що почула відмову, адже у нього зараз нелегкі часи, як тільки щось зможе, то обов’язково долучиться.
Та ми дали собі ради, взяли кредит і дякувати Богу, з мамою все гаразд, лікарі зробили свою справу гарно і мама іде вже на поправку.
Як важко мені було, коли я побачила, як мій брат із сім’єю на відпочинку в Буковелі.
Так ось чому у нього не було вільних коштів, адже він збирався в той час на недешеву мандрівку з сім’єю, а ми з мамою не входимо в його плани.
Так прикро, що мій брат так сильно змінився, що вже тепер ми для нього геть зовсім чужі люди.
Як би не було важко, та така вже у нас реальна історія.
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!
Недавні записи
- Через халатність лікарів наша донечка відправилась на небо. Одному Богу відомо, що творилося в моїй душі. Не обійшлось і без допомоги спеціалістів. Незважаючи на те, що суспільство наполягало перегорнути сторінку і спробувати ще раз, я слухала своє серце. Діток в нас з Антоном так і не має. І все б нічого, якби не ця переселенка з трьома дітьми, за якими вона зовсім не дивиться. Одного разу я була з ними на майданчику. Олежик забруднив сорочку, а я хотіла йому допомогти
- Як тільки мами не стало, ми почали сперечатися з братом і сестрами, а всіх нас четверо, за спадщину. “З чого ти взяла, що цей перстень має належати тобі? Мама нераз говорила, що він мій!” “А ти думаєш, чого Андрій так до мами в останні дні приїжджав?” І це ще діло не дійшло до нерухомості. Колись, наша дружня сім’я, переросла у велику “бурю”. Все це тривало до того часу, поки не сталося найгірше – не стало нашої сестри Марти. На прощальній церемонії нас ніби осінило
- Я відмінила усі святкування в родичів, бо ювілей найкращої подруги не кожного року. І собі і дочці я купила гарні сукні і з нетерпінням чекала дня “х”. Та на диво, Юлька мене не запрошувала. Я вирішила піти до неї на чаювання і заодно дізнатися, де ресторан, на котру годину. Подруга ще з порогу зробила спантеличений вигляд. Таке завершення розмови я аж ніяк не очікувала. І я і дитина йшли додому не те слово – засмучені!
- Та скільки ж можна було Людці жалітися мені на свого Максима! Він такий хороший чоловік і людина! О я його й забрала собі, всі зусилля до цього доклала. Тепер в нашому райцентрі тільки про це й балачок, ніби в людей інших турбот і проблем немає, чудні. Моя подруга влаштувала своєму благовірному сцену, зламала квітку і ображалася на нього цілий день
- Мені вдалося зруйнувати стосунки Ігоря з Іриною. Ну не пара вона йому. Але якби я знала, що він зв’яжеться з тою Мариною, і в них навіть до весілля дійде, то б не робила того вчинку. Відразу ж вона мені видалась мутною, а на самому весіллі я це для себе підтвердила. Тільки шкода, що мій син сліпо не вірить моїм твердженням. Я ж на власні очі бачила ці “воркотіння”, коли подихати свіжим повітрячком вийшла