3.02.2022 я з трьома дітьми ховалась у коридорі.
Начебто дві стіни, всі правила… Все сталося за секунду, якщо не менше. Приголомшливий звук і поштовх.
Діти кричать, я не розумію, що відбувається. Все, як у тумані.
Стіни, стеля, двері, вікна полетіли на нас. Наш будинок хвилею рознесло.
Але чудеса є, ми живі… я вірю, тому що нереально було вижити…
Я в піжамі і тапочках домашніх, діти, а в мене їх троє, в шкарпетках без взуття в домашньому одязі, найменша 1,2 на руках, які всі в ранах. Не передати те, що я відчуваю.
Юлія Матвієнко!
Чернігів 3.02.2022 року
Взято з мережі
