fbpx
Україна
«Я – ваш вирок»: рік Зеленського. Що Президент зробив добре, а що – погано? Проаналізуємо важливі моменти.

Рівно рік тому, 21 квітня 2019-го Володимир Зеленський виграв президентські вибори: 73% виборців сказали йому «так» у другому турі.

Незадовго до цього, на дебатах з Петром Порошенко, Зеленський вимовивши знакову фразу: «Я – ваш вирок».

Журнал Новое Время за допомогою експертів з різних сфер вирішив дати оцінку діям глави держави: чи став колишній комік вироком всій країні, і якщо так – то яким?

Сфера внутрішньої політики

Позитив: Створення всеосяжної вертикалі влади.

Володимир Зеленський до кінця літа 2019 року зібрав у своїх руках надзвичайні повноваження, які дозволили йому впливати майже на всі процеси в країні, проводячи в життя майже будь-які свої ідеї та рішення.

Монобільшість дозволила Зеленському повністю замкнути на себе ще й виконавчу владу – уряд. В результаті як перший Кабмін (Олексія Гончарука), так і нинішній (Дениса Шмигаль) формувався в Офісі президента (ОП). Міністри проводити співбесіду у гаранта, і тільки після його схвалення представлялися депутатам Слуги народу.

Аналогічні процеси відбувалися і в сфері прийняття важливих рішень і законопроектів: все проходило через Зеленського. Парламентаріям зі СН залишалося без зайвих питань натискати кнопки «за» в стінах ВРУ.

Позитив: Народних депутатів позбавили недоторканності.

Команді Зеленського вдалося, – за допомогою депутатів інших фракцій – проштовхнути через парламент законопроект, що позбавив парламентаріїв недоторканності. До нинішнього президента ця ідея роками гальмувалася Верховною Радою. Правда, прийнятий варіант все одно не до кінця повноцінний – тепер ключовою фігурою в справі позбавлення депутатів недоторканності став генпрокурор, підлеглий президенту.

Негатив: Крихкість системи влади, замкнутої на одну людину.

«Політика відповідальності Зеленського за все є вимушеною. Оскільки команду він набирав в поспіху, то єдиний критерій її дисциплінованості, її мобілізації – він сам. Тому що ідеологічних чи ціннісних чинників немає», – пояснює Володимир Фесенко, політолог.

Не буде Зеленського – не буде і системи, яку він створив.

В таких умовах зростає ціна помилки, адже альтернативних джерел думок, що мають доступ до владних важелів, в країні немає. І все залежить від того, яке рішення на Банковій прийме «тріо» Зеленський, глава ОП Андрій Єрмак і перший помічник президента Сергій Шефір.

Негатив: Кадрові проблеми.

Ключова проблема управління Зеленського – кадрова політика. «Тому що до влади прийшла людина, у якої не було команди для управління країною», – зазначає Фесенко.

Досить згадати несподівану відставку уряду Гончарука, заміну керівника ОП Андрія Богдана на Єрмака.

Негатив: Турборежим.

Всі зміни в країні за рік правління Зеленського відбувалися в турборежимі.

«Турборежим мав ознаки хаосу, а не супер-роботи на перших етапах», – нагадує Ольга Айвазовська, голова правління громадянської мережі Опора.

Нинішній парламент вже прийняв 158 законопроектів, а попередній за аналогічний час – 171. Тобто, турборежим не виправдав покладених на нього надій.

Негатив: Нестабільна монобільшість.

«Зеленський і виборці думали, що досить привести нових людей і все швидко можна розблокувати. Складні проблеми не можна вирішити швидко і просто», – говорить Фесенко.

Нові обличчя серед депутатів перетворилися в «старі» і зрозуміли, як можна шантажувати керівництво фракції і ОП у власних інтересах.

Негатив: «Свій» корупційний скандал.

Незважаючи на неодноразові заяви про нетерпимість до корупції, Зеленський вже отримав власний великий корупційний скандал. Його фігурантом став Денис Єрмак, брат глави ОП, який, можливо, займався тим, що можна трактувати як торгівлю держпосадами.

Зараз з цією справою розбираються САП і НАБУ, але при цьому ГБР і СБУ ведуть своє слідство проти депутата СН Гео Лероса, який оприлюднив відеозаписи, на яких Єрмак-молодший займається своєю підозрілою діяльністю.

Негатив: Посадки так і не почалися.

Ніяких гучних справ, пов’язаних з хабарництвом топ-рівня, в Україні досі не сталося.

Сфера економіки.

Позитив: Формування сприятливого інвестклімату.

«У країні формується сприятливий клімат для бізнесу та інвесторів в цілому», – каже Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської бізнес асоціації.

За її словами, влада ухвалила ряд важливих законів.

Позитив: Запуск ринку землі.

Команді Зеленського вдалося проштовхнути через ВР питання, яке десятиліттями було заморожене – запуск в комерційний оборот ринку землі – всі ці новації мають стати плюсом для країни.

Позитив: Економіка поки зберігає стійкість.

Володимиру Зеленському та його команді вдалося зберегти стабільність економіки. Про це говорить Павло Шеремета, екс-міністр економіки 2014-2015 років.

Стійкість зберігалася і до останнього часу: напередодні національного карантину фінансова влада приборкала навіть курс гривні.

Як поведе себе країна в умовах «карантинної» кризи – про це поки говорити рано.

Негатив: Проблеми з МВФ.

Україна не відійшла від краю прірви – пандемія Covid-19, всесвітній карантин і згасання економіки поставили країну в жорстку залежність від отримання чергового траншу від МВФ. Фонд хоче від офіційного Києва (як добавку до вже схваленого ВР запуску ринку землі) прийняття антиколомойского закону – документа, що робить неможливим повернення виведених з ринку банків їх колишнім власникам. І хоча законопроект пройшов перше читання в парламенті, зараз депутати, що орієнтуються на цього бізнесмена, намагаються завалити друге читання.

На думку Юрія Городниченко, професора Каліфорнійського університету в Берклі, якщо парламент проголосує за антіколомойский законопроект тільки в травні, то це може закінчитися банкрутством для багатьох вітчизняних підприємств.

Негатив: Відсутність чіткої економічної політики.

У президента є бажання зробити економіку кращою, але відсутній необхідний досвід.

«Основна проблема полягає в тому, що у Зеленського з самого початку не було своєї економічної ідеології.

Хоча він схилявся до ліберальної, будучи власником бізнесу, але вона не спиралася на якесь чітке розуміння політичних принципів», – говорить Гліб Вишлінський.

Негатив: Довіра інвесторів – під питанням.

Українські суди все ще не викликають довіри у громадян і інвесторів. Корупція на митниці і в податковій, судячи із заяв топ-чиновників, не подолана. До великої приватизації країна, начебто, готова, але сам процес ще не стартував в повній мірі.

Все це охолоджує запал зовнішніх інвесторів, які і без того не поспішали заводити в Україну свої гроші.

Негатив: Мовчання в питанні деолігархізації.

Олігархи-мільярдери неабияк гальмують розвиток країни, монополізуючи цілі галузі національної економіки. Але Зеленський, судячи з усього, не налаштований воювати з ними, впевнений політолог Фесенко.

Сфера зовнішньої політики.

Позитив: Перезапуск нормандського формату.

Найбільшу увагу в своїй роботі Зеленський приділяв припиненню військового конфлікту на Донбасі і переговорам з Росією. Мета – повернути окуповані території. В результаті лідери Франції, Німеччини, України та Росії – після трирічної паузи – сіли за стіл переговорів у нормандському форматі. У підсумку на Сході почалося розведення військ в деяких пунктах.

Позитив: Обмін полоненими.

Зеленському та його команді вдалося провести цілий ряд знакових обмінів «утримуваними» особами.

Позитив: Невеликий прогрес у взаєминах з Кремлем.

Зеленський зміг домогтися невеликого прогресу в питаннях Донбасу, впевнена Мелінда Херінг, заступник директора Євразійського центру Атлантичної ради. За її словами, рік тому деякі експерти попереджали, що президент РФ Володимир Путін відчує слабкість української позиції, якщо буде обраний Зеленський, і спробує захопити більше території країни. Але ці побоювання не виправдалися.

Позитив: Вибрався з внутрішньоамериканського скандалу.

Україна виявилася причетною до запуску процедури імпічменту президента США Дональда Трампа, якого демократи звинуватили в тиску на президента Зеленського з метою почати розслідування проти Джо Байдена.

Українському лідеру, за словами Михайла Пашкова, експерта Центру Разумкова з питань зовнішньої політики, вдалося вийти сухим з ​​цього скандалу.

Позитив: Збереження євроатлантичного курсу.

Зеленський зберігає євроінтеграційний вектор зовнішньої політики Києва і продовжує співпрацю з НАТО.

Негатив: Немає стратегії зовнішньої політики.

Банкова так і не сформулювала відповіді на питання: якою саме має бути зовнішня політика України в умовах, коли на членство в НАТО і ЄС розраховувати в найближчі десятиліття не доводиться?

«В команді не відчувається стратегічне планування. По суті, ми продовжуємо стару-добру багатовекторність», – нарікає Микола Капітоненко, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень.

Негатив: Банкова «обнулила» МЗС.

Офіс президента активно перетягує на себе завдання зі сфери діяльності Міністерства закордонних справ, перетворюючи відомство в свою контрольовану «прес-службу». У цьому впевнений Михайло Пашков з Центру Разумкова.

Негатив: Москва пресингує Київ.

Вести переговори з РФ досить складно, – кожна зі сторін по-своєму трактує зобов’язання. При цьому українські представники намагаються максимально приховувати всі домовленості, що викликає невдоволення суспільства. Свіжий приклад – кейс Андрія Єрмака, якого в прагненні фактично легалізувати «ЛДНР» в рамках Консультативної ради запідозрили не тільки опоненти Зеленського, а й ціла група депутатів СН.

«Українська сторона прибрала проблемну риторику по відношенню з Росією, пішла на певні поступки. У той час як РФ не те, що не пішла на відповідні дії, а, навпаки, посилила натиск», – вважає Пашков.

Негатив: «Забутий» Крим.

У прагненні знайти точки дотику з Москвою в донбаському питанні офіційний Київ майже вивів за дужки переговорів питання деокупацію Криму. Більш того, представники влади періодично закидали в інформпростір ідеї дати українську воду півострову в обмін на полонених.

Джерело: НВ.

Фото ілюстративне – Страна.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page