Я вже літня жінка, мені 74 роки і життя, можна сказати, по заду. Коли мій єдиний онук ще навчався в школі, на свій день народження він отримав від мене квартиру.
Як я тепер шкодую про той вчинок, ви навіть не уявляєте.
Справа в тому, що тоді від хвороби згасав мій син, і він попросив мене залишити квартиру Сашкові. Онук був ще школярем і я попросила його матір жити з ним жити до моменту його самостійності.
Онук виріс, закінчив університет, влаштувався працювати і тепер хоче жити самостійно. Сашко вже третій рік просить мати з’їхати з його помешкання, просить мене допомогти виселити її.
Всі ці роки я з матір’ю онука говорила, що квартира тільки Олександра, і їй там місце тільки до того часу, доки він не стане дорослим. Христина цього ніколи не заперечувала і зі мною погоджувалася.
Але тепер, коли настав час, невістка не хоче з’їжджати ще й чоловік свого нового привела в цю квартиру! Нахабство так і пре!
Др речі, Христина має свою квартиру, де вона і прописана. Але це її не влаштовує, бо вона однокімнатна і розташована далеко від її роботи.
Я ж, поки жива, ніколи не дозволю Христі жити з новим обранцем у цій квартирі. Вона колишня дружина мого спочилого сина, і я маю до неї свої почуття. Квартира за документами є моєю власністю і я хочу оформити дарчу на Сашка.
От тільки справді не знаю, Як виселити Христину без конфлікту і розриву стосунків мати-син? Зараз Христина говорить, що назавжди перестане спілкуватися з Олександром, що він їй тепер не син і тому подібне. Але він її єдина дитина, як так можна???
Найгірше цієї ситуації в тому, що всі розмови веду я від свого імені. Онук хоче щоб мати з’їхала, але він м’який за вдачею і характером, сльози і прохання матері його обеззброюють. йому її шкода. Але він згоден з моїми рішеннями.
Як бути? Невже цю ситуацію неможливо вирішити мирним шляхом? Підкажіть щось будь ласка, якщо маєте якісь слушні думки з цього приводу! Всім бажаю миру і заздалегідь дякую!
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
