Юний хлопчина із Львівської області став дворазовим чемпіоном і готується до кубка світу! Щиро вітаємо Любомира Гурина і бажаємо подальших плідних здобутків (фото)
Нещодавно в оздоровчо-спортивному комплексі “Зебра” (м. Івано-Франківськ) проходив відкритий чемпіонат Західної України з пауерліфтингу серед юнаків та дівчат, чоловіків та жінок, ветеранів. Туди прибуло понад сто спортсменів з усіх куточків нашої держави, в тому числі була представлена Городоччина (Львівська область).
У цих престижних змаганнях взяв участь учень 6- го класу, минулорічний срібний призер України Любомир Гурин, який проживає в с. Родатичі, Городоцького району, Львівської обл.
Спортсмени змагалися в жимі штанги лежачи і становій тязі. Любомир у жимі лежачи зафіксував вагу 35 кг, а в становій тязі 66 кг. (вага юного силача – 45 кілограмів).
Варто наголосити, що тренується хлопець у свого односельця, прославленого спортсмена-ветерана , майстра спорту, багаторазового чемпіона України , Європи та світу Ігоря Зубарєва.
Відтак у підсумку змагань Любомир Гурин, проявивши на помості бійцівський характер , хорошу техніку володіння штангою (із 6-ти підходів, всі виконав бездоганно!), здобув дві золоті медалі, ставши дворазовим чемпіоном Західної України .
Як розповів нам Ігор Зубарєв, Любомир є здібним учнем. Занять без поважних причин хлопець не пропускає, тренується наполегливо. Тому у нього є хороші перспективи.
Вже невдовзі, у листопаді, Любомир стане учасником Кубка світу, що пройде у місті Луцьк.
Ми щиро вітаємо Любомира Гурина з успішним виступом та його тренера Ігоря Зубарєва і бажаємо подальших плідних здобутків.
Нам є ким пишатись!
Наш чемпіон з братиком Назарком!
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
Автор – Наталя У
Недавні записи
- Мама навіть не дивилася на інших чоловіків, відколи пішов з життя мій тато. Вона говорила, що вже пережила своє велике кохання! І я була рада, що в моєму родинному домі не будуть вештатися чужі люди. До того ж, тато залишив нам великий спадок, і я боялася, щоб хтось на нього не “замахнувся”. Тому коли мама повернулася з Трускавця закохана, це мене розчарувало. Але в мене був план дій
- Наше весілля було не гучне, а гірке! Ресторан був непоганим, але свекруха не переставала критикувати подану їжу, мовляв, ця риба так дивно пахне, вона часом не зіпсована? Або, торт без шоколаду – не торт! Подарунок на весілля від свекрухи, окрема історія: її посуд з “червоними маками” досі перекидається на горищі у моїх батьків. А потім вона перед всіма гостями виголосила, що я прив’язала до себе її сина дитиною. Тут я вже не стрималася!
- Про цей дрескод на хрестинах нам ніхто нічого не казав. Тому нас і відсадили, “червоних”, на інший край столу. Тому я й забрала тихенько з кошика наш подарунковий конверт з доларами. Похресниця – племінниця мого чоловіка, дочка мого швагра
- Моя сестра не послухалася, коли я благала їй не заводити роман з одруженим чоловіком. Тепер Іринка благає про допомогу, тому що вона чекає дитину, а сам Юра повернувся до своєї дружини. Я не могла стояти осторонь, і з’явилася на його порозі. Мені пощастило, його дружина була дома, і дізналася про все з “перших вуст”
- Ковтаючи сльози, я подзвонила сусідці і попросила принести мені в лікарню піжаму, чашку, тарілку, ложку, рушник. Я не наважувався просити більше в чужої людини. Того ж дня я зв’язалася з дочкою, яка живе в Англії. – Мамо, я думками з тобою! Тримайся! Все буде добре! – Так гірко мені ще ніколи не було!