Юний хлопчина із Львівської області став дворазовим чемпіоном і готується до кубка світу! Щиро вітаємо Любомира Гурина і бажаємо подальших плідних здобутків (фото)
Нещодавно в оздоровчо-спортивному комплексі “Зебра” (м. Івано-Франківськ) проходив відкритий чемпіонат Західної України з пауерліфтингу серед юнаків та дівчат, чоловіків та жінок, ветеранів. Туди прибуло понад сто спортсменів з усіх куточків нашої держави, в тому числі була представлена Городоччина (Львівська область).
У цих престижних змаганнях взяв участь учень 6- го класу, минулорічний срібний призер України Любомир Гурин, який проживає в с. Родатичі, Городоцького району, Львівської обл.
Спортсмени змагалися в жимі штанги лежачи і становій тязі. Любомир у жимі лежачи зафіксував вагу 35 кг, а в становій тязі 66 кг. (вага юного силача – 45 кілограмів).
Варто наголосити, що тренується хлопець у свого односельця, прославленого спортсмена-ветерана , майстра спорту, багаторазового чемпіона України , Європи та світу Ігоря Зубарєва.
Відтак у підсумку змагань Любомир Гурин, проявивши на помості бійцівський характер , хорошу техніку володіння штангою (із 6-ти підходів, всі виконав бездоганно!), здобув дві золоті медалі, ставши дворазовим чемпіоном Західної України .
Як розповів нам Ігор Зубарєв, Любомир є здібним учнем. Занять без поважних причин хлопець не пропускає, тренується наполегливо. Тому у нього є хороші перспективи.
Вже невдовзі, у листопаді, Любомир стане учасником Кубка світу, що пройде у місті Луцьк.
Ми щиро вітаємо Любомира Гурина з успішним виступом та його тренера Ігоря Зубарєва і бажаємо подальших плідних здобутків.
Нам є ким пишатись!
Наш чемпіон з братиком Назарком!
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
Автор – Наталя У
Недавні записи
- Я як дізналася, що той, ніби як зять, перетягнув мою сусідку Марту і її дочку в своє “коло”, ледь зі стільця не впала. Це ж як таке може бути, вони ж хрещені в нашій церкві? В мене ще було бажання Марті очі відкрити на того Марка в перші дні знайомства з Анною, але думаю, чого буду пхатися в чужу сім’ю. Тепер про це дуже шкодую. Можна ж було їх від цього вберегти. А тепер, хто його знає, чим все закінчиться
- За гроші, які мама висилала з Польщі, ми поробили все що можна було. В нас не хата, а лялечка. Мама останній раз як приїжджала, то рідний дім не впізнала. Ми і бруківку постелили і дах замінили, всюди ремонти сучасні, а на вулиці працював ландшафтний дизайнер. І я і брат вже працюємо, тому кожного разу просимо маму залишитися в Україні і відпочити нарешті від тих заробіток. Але та ні в яку. Все їй щось бракує. Тепер проблему в брату вона найшла. Хоча це смішно
- Вчора нас з сім’єю вперше за три роки покликала до себе в гості сестра. Накрила стіл із різних закусок, а це і канапки з червоною рибою, різні сири і ковбаски. Чоловік шашлик приготував на мангалі. Я трохи поїла а потім питаю: “Олеся, а щось і гарячих страв буде?” На що у відповідь почула: “Все що на столі, більше нічого”. Додому я їхала сильно засмучена, адже так жити не можна. Моя сестра вже не молода дівчина, а елементарно навіть гостей приймати не вміє
- Каті було шістнадцять, як ми дізналися, що вона чекає дитину. Звісно, було важко сприйняти цей факт, але нічого вже не зміниш. Батько дитини Денис, така ж дитина, як і наша Катя. Він відразу ж дав зрозуміти, що батьківство не його тема. Я зв’язалася з його батьками, і на приємний подив вони пішли на контакт. Але все це було до пори до часу. Лише на останньому місяці ми дізналися їх справжнє лице
- Вчора моїй подрузі сімдесят років виповнилося. Я знала, що Марія трошки безпорадна, щодо готування, тому заздалегідь її попередила, що моїм подарунком для неї, буде гарно накритий стіл. Завдяки допомозі дочки, стіл ми накрили шикарний. Гостей було немало-небагато – 11 осіб. Гаряче Марія сама приготувала, і дуже смачне. Та здивувало мене інше. Її брати, ніби ніколи нічого в тому житті не їли. Додому я йшла сама не своя