Можна сказати, що я сама виховала свого онука. Чоловік каже, що я надто м’яка, але я не можу по-іншому.
Моя дочка ще після школи мріяла, що в неї буде така професія, де вона буде подорожувати світом.
Мені подобалися її мрії, і я робила все, лиш би вони здійснилися.
Христя володіла гарно англійською і навіть ще не закінчивши університет вона вже працювала.
Вона влаштувалася в одне туристичне агентство, і перевіряла, чи як це правильно називається, готелі чи бази.
В неї було дуже гарне життя. Вона і вчилася і працювала, поки одного дня не повідомила мені, що вона чекає дитину від хлопця, з яким зустрічалася. Правда, я не думала що в них з Ростиком все серйозно, але вже що маємо, те маємо.
Я відразу ж сказала дочці, щоб не хвилювалася, що ми з татом допоможемо їй у вихованні.
Мій чоловік від цієї ідеї в захваті не був, але оскільки він працював, онуком, якого подарувала нам Христя, займалась здебільшого я.
Я мала невеличкий підробіток дома, я шила речі на замовлення і сама коригувала свій час. Тому в любий момент я могла бавити свого хлопчика.
Вперше Христя його покинула на мене і полетіла в Туреччину, коли Нестору було всього рік і два місяці.
Я була щаслива, що дочка щаслива, тому нічого не мала проти.
Але з часом її від’їзди стали збільшуватися. Це не подобалося ні нам, ні її чоловіку. Врешті-решт, чого і потрібно було очікувати, вони розлучилися.
І ось з кожним днем Христя все більше і більше скидала на мене відповідальність за сина.
Згодом я вже нічого не шила, оскільки постійно няньчила онука.
Іноді Несторко навіть називав мене мамою.
Не знаю чия це вина, може і моя, але моя дочка не стала хорошою мамою.
На даний час Нестор вже вчиться в університеті.
Колишній зять живе вроді в Італії, поїхав до своєї мами, яка там давно живе і працює.
А моя Христя продовжує насолоджуватися життям.
На даний час вона також працює в туристичному агентстві, тільки в Польщі. Вона заробляє непогані гроші і навіть іноді телефонує Нестору.
Але ви знаєте, Нестор дуже добре відноситься до своєї мами, хоча вона майже не брала участі в його вихованні.
Якщо в дочку мені не вдалось вкласти хороші життєві цінності, то свого онука я виховала дуже хорошою людиною.
Він довгий час прислуговував в церкві. Нестор чуттєвий і дуже розумний хлопчик.
Я пишаюсь ним. Він часто до мене приїжджає і допомагає по дому.
Але мій чоловік у всьому з Христею винить мене. Каже, якби я не виручала її з дитиною, то може б і мама вона була кращою і чоловік би не втік.
А що ви скажете, я справді вчинила цією ” допомогою” не правильно?
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua