За місяць до військового вторгнення Євгена Лисенко призначили командиром авіаційної ескадрильї. І ось сьогодні льотчик-герой – ангел, який віддав життя за Україну у повітряному бою під Житомиром, Він керував винищувачем МіГ-29. – Потрібно захистити тих дітей, – останні слова, які Женя сказав матері

Льотчик луцької бригади героїчно віддав життя за Україну у повітряному бою під Житомиром. Про це повідомила днями Волинська служба новин.

За місяць до військового вторгнення, його призначили командиром авіаційної ескадрильї.

У повітряному бою під Житомиром героїчно віддав своє життя за Батьківщину український льотчик Євген Лисенко.

Він керував винищувачем МіГ-29 і в протистоянні з двома російськими літаками устиг збити один з них, але поліг від ворожих систем ППО, – повідомили у Повітряному командуванні “Захід” Повітряних Сил ЗС України.

Зазначимо, бригада, у складі якої був Євген Лисенко, до останніх подій дислокувалася у Луцьку.

За місяць до військового вторгнення, Євгена призначили командиром авіаційної ескадрильї.

– У свої 28 років Женя вже був льотчиком-інструктором. Йому зовсім мало лишалось польотів до присвоєння кваліфікації льотчика 1-го класу, – згадує свого друга військовий побратим і однокурсник Олексій.

– Там був непростий бій і він летів самовіддано. Майор Євген Лисенко був командиром однієї з ескадрильї Севастопольської бригади тактичної авіації ім. Покришкіна. Це одна з двох бригад, що відмовилися переходити на сторону росії ще в 2014 році.

Євген родом із Черкаської області. Закінчив військовий ліцей, згодом Харківський Національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та одразу потрапив на службу в ЗС України.

– У 12 років вирішив, що буде військовим. А з першого курсу училища визначився, що льотчиком. І від мрії своєї не відступив, – розповідає мама героя.

– Казала йому: давай ще подамо кудись документи, раптом не пройдеш. А він: нікуди більше. Як не пройду – наступного року знову вступатиму на льотчика».

У Євгена залишилася дружина та двоє маленьких дітей.

– Потрібно захистити тих дітей, – останні слова, які Женя сказав матері.

– Він дуже сильно віддавався роботі, свої справі, навіть інколи я ображалася, – розповідає дружина Євгена. – Він надзвичайно любив свою роботу, любив небо, завжди йшов до цілі. Я надзвичайно ним захоплювалася.

Поховали Героя у рідному селі Ротмистрівка.

Легкої тобі хмаринки, український герою! А російським нелюдам ми цього ніколи не пробачимо!

Слава Україні і ЗСУ! Берижи нас всіх, Боже.

За нами – правда і Перемога!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел, Волинська служба новин

You cannot copy content of this page