fbpx

Забута невістка і непотрібні внуки, які стали чужими на святі

Ми з дітьми забилися під дах зупинки, я почала набирати номер свекрухи, але у відповідь чула лише довгі гудки.

Чоловік мій на роботі (поїхав на місяць) і я вирішила з’їздити в гості до свекрухи. Нещодавно ми помирилися, тому на її день народження мені довелося поїхати одній. З собою я взяла обох синів і поїхала на автобусі.

Заздалегідь домовившись з нею по телефону про те, що нас потрібно буде зустріти і забрати з траси, де зазвичай зупиняється наш автобус, я поїхала.

Яке ж було моє здивування, коли я вийшла і побачила, що зустрічають нас немає! Тобто доведеться добиратися до будинку батьків чоловіка 7 кілометрів пішки по дорозі під мжичку!

Гаразд би я була одна, так зі мною адже були діти! А ще мені відтягувала руку сумка з подарунком всередині, який я везла свекрусі (набір посуду), він був важким на підйом.

Ми з дітьми забилися під дах зупинки, я почала набирати номер свекрухи, але у відповідь чула лише довгі гудки.

Вона не брала трубку! Я подзвонила свекру і знову додзвонитися.

Чортове село! Мій автобус поїхав, пішки йти 7 км по не по асфальтовальту, розмитою дощем дорозі, йти я не збиралася!

Читайте також: МАТИ ВВАЖАЄ, ЩО Я ПОВИННА ДАВАТИ ГРОШІ СЕСТРІ

Діти все скаржилися, що хочуть в туалет, хочуть їсти, хочуть скоріше в гості до бабусі і не хочуть цей нудний дощ і це нервувало. Дивилися на мене, як на всемогутню свою маму.

Прочекавши близько години, я все-ще сподівалася або на те, що дощ закінчиться, або на те, що повз буде проїжджати якась машина. Але в той день мені не пощастило і не залишалося ніякого іншого виходу, крім як викликати таксі.

В їх-то селі ніякого таксі звичайно-ж немає.

Довелося викликати таксі з сусіднього селища, це за 50 км від нашого села, тому я заплатила чималу суму.

Тут я вагалася: виїхати мені відразу додому, або приїхати і подивитися в безсоромні очі свекрусі?

Я вибрала друге і ми з дітьми приїхали до батьків мого чоловіка.

-Ой, невістонька! – посміхнулася свекруха, – ну як ви добралися ??

-Як бачите! На таксі!

-Таксі? – з показним подивом, округлила очі свекровушка але в куточках її очей і рветься, погано прихованою злорадної усмішкою, я помітила хитринку.

Я невдоволено глянула на двір і засмутилася: весь двір був буквально забитий різними машинами – це приїхали гості на свято моєї свекрухи! Тобто машин було багато і при бажанні хтось із них міг-би мене зустріти і забрати з траси, але ні-же!

-Я вам дзвонила багато разів, чому ви не брали трубку? – зберігаючи самовладання, питала я.

Свекруха добродушно розвела руками:

-Так я телефон в будинку залишила, а сама тут – на літній кухні!

-Але ви ж знали що ми приїдемо?

-Ти знаєш, я ж така забудькувата стала!

Свекруха навіть не глянула в бік дітей, своїх онуків – вона все ходила, зовсім не звертаючи на нас трьох уваги, в супроводі дочки і її дітей.

Тобто ті внуки їй ближче ніж мої, – звично зазначила про себе я.

Мені ніхто не запропонував і чашки чаю з дороги, всі носилися по своїх справах, накриваючи на стіл і я, не в силах більше все це терпіти, потихеньку викликала то-ж саме таксі, яке розгорнулося на півдорозі і забрало мене з обома дітьми.

Я поїхала додому, залишивши подарунок для свекрухи там-же у порога їх будинку, в який нас так ніхто і не запросив.

Уже ввечері мені пару раз телефонувала свекруха, але трубку я вже не брала.

Джерело.

You cannot copy content of this page