Життя просто поділилось на “до і після”.
24 лютого мене розбудив чоловік і сказав слова, які я не забуду до кінця життя “Наталя, вставай, почалась війна”!
Від одного слова лячно, а сьогодні вже 10 день Україна потерпає. Життя просто поділилось на “до і після”… 10 днів безсонних ночей, переживання, і думки “а що мене чекає завтра?”
Кожного дня вони знищують людей, ні в чому не винних маленьких діточок.
Київ, Харків, Одеса, Чернігів, Суми, Черкаси… І цей список дуже довгий.
Серце не витримує, душа болить…
Кожного дня.., люди сидять в сховищах, маленькі невинні дітки народжуються в підвалах, люди бояться вийти на свій рідний двір, СВОЮ ЗЕМЛЮ!!!
І ви ще будете казати, що ми все робимо самі? Мені вже не хотілось прикріпляти ці кадри, людей, сотні вже лишились без даху над головою…
По вашим ЗМІ говорять НЕПРАВДУ ми не нападаємо самі на себе, ви зайшли занадто далеко…
В чому винні люди? Чому він зайшов на нашу землю і нищить все те, що ми будували роками? Наші найкрасивіші куточки в світі, нашу природу.
Зупиніть його! Виходьте, ваші сини поляжуть тут, а ви і далі будете мовчати? В голові не вкладається.
З нами весь світ, весь ЄС підтримує нашу країну, і робить все можливе аби припинити це все, і поставити жирну крапку.
Все, що нам зараз лишається це молитись за Україну! Молитись за наших Захисників!!! За хлопців які кожного дня, кожної ночі оберігають наш сон, і наше життя! Моліться за всіх нас! Україна обов’язково вистоїть!!!
Слава ЗСУ! Слава Україні!
З нами Бог! За нами перемога!