Зв’язкова головнокомандувача УПА  вчора у Львові відзначила 96-й День народження! Неймовірна жінка, неймовірна доля. Про таких людей маємо обов’язково знати!

4 лютого 1924 року в м. Трускавець народилась зв’язкова Генерала УПА Романа Шухевича – Дарія Гусяк, псевдонім “Дарка” або “Нуся”.

Народилася майбутня активістка ОУН в сім’ї Юрія та Марії Гусяків. Близькими родичами мами були відомі діячі ОУН Василь Білас та Дмитро Данилишин. Про її долю розповідає портал Вголос.

У рідному Трускавці закінчила українську народну школу і вже від 1919 року мала тісні контакти з членами підпільної Організації українських націоналістів та виконувала доручення. У 1940 році НКВС заарештували її батька.

Через три роки закінчила торговельну гімназію у Дрогобичі. Та через її громадську позицію існувала реальна небезпека для молодої дівчини. Відтак вона разом з матір’ю перейшла в підпілля.

У 1946 році разом з підпільницями Ольгою Ільків та Мартою Пашковською їде до Стрия, де отримує завдання організувати хату-криївку. Діставши документи переселенців з Польщі, Дарія Гусяк з мамою і Мартою Пашковською організовує таку хату в селі Грімне Городоцького району.

В тій хаті у 1947 році три тижні перебував Роман Шухевич. Як наслідок, Дарія стає зв’язковою Головнокомандувача УПА і на Великдень 1948 року офіційно прийнята в ОУН при великій кількості повстанців та присутності самого Романа Шухевича.

Та вже через два роки заарештована і з 2 березня 1950 року утримувалась радянськими спецслужбами в тюрмі на Лонцького. Через рік перевезена до Києва для продовження слідства. Рішенням комісії Особливої наради при МДБ СРСР засуджена за ст. “Зрада Батьківщини” на 25 років тюремного ув’язнення, яке відбувала в далеких тюрмах Верхньоуральська та Володимира. Пізніше відправлена в Мордовію.

“Знаєте, я ніколи не жаліла про те, чим займалася. Навіть думки такої не припускала. Я ж могла… Я навіть тепер розумію, що якби написала покаянну заяву, я би того ж дня була на волі. Але того навіть на думці не було…“, – говорить сама Дарія Гусяк.

Звільнена через 25 років, у березні 1975. Дозволу на повернення на батьківщину не отримала, тому поселилась у Волочиську Хмельницької області у подруги по боротьбі Катерини Зарицької.

У Львів переїхала вже за Незалежної України, і з 1995 року тут мешкає.

У 2008 році нагороджена президентом України Орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня та “Орденом Лева” від міста Львова.

Читайте також: СИЛЬНА Й ГЛИБОКА МОЛИТВА, ЯКА ОХОРОНЯЄ І ЗБЕРІГАЄ РIДНИХ I ХРЕЩЕНИХ ДIТЕЙ. АДЖЕ І ЗА СВОЇХ ПОХРЕСНИКІВ МИ ПОВИННІ МОЛИТИСЯ ЩОДНЯ, ЯК І ЗА ВЛАСНИХ ДІТОК. БО ПЕРЕД БОГОМ МИ БАТЬКИ І ДЛЯ РІДНИХ, І ДЛЯ ХРЕЩЕНИХ СВОЇХ ДІТЕЙ. 

Фото з відкритих джерел.