fbpx
  • життєві історії
    Xвopий чоловік мені не потрібен

    Те, що з чоловіком коїться щось недобре, Ірина стала помічати року два або три назад. Тоді вона пов’язала це все з захопленням комп’ютерними іграми. До цього був цілком нормальний чоловік, ледачий, але в міру, з дітьми допомагав, гуляти ходили, на природу їздили. В інтернеті тільки новини дивився. Джерело А потім розворушились ці ігри, і почалося. […]

  • життєві історії
    «Синові допоможу, а невістка нехай їде до своєї мами!»

    -Коли все добре було, мати, значить, не потрібна була! – зітхає шістдесятлітня Маргарита Максимівна. – Невістка взагалі ходила, ніс задерши, за весь час мені і десяти слів не сказала, напевно. Хоча я не ображала її ніяк!  Сину як ні подзвоню – «Ти що хотіла, говори скоріше, колись». Ну ось, а тепер, як проблеми почалися, і […]

  • життєві історії
    Ідеальний чоловік, але жебрак

    Тридцятирічна Ксенія – самотня мама, виховує двох дівчаток – п’яти і шести з половиною років. – Колишнього чоловіка бачила востаннє, коли він пішов за тестом на вaгiтнicть, – зі сміхом розповідає Ксенія. – Втік, ледь я тільки заїкнулася, що у нас, здається, буде друга дитина! Навіть підтвердження не дочекався. Само собою, на перших порах Ксенії […]

  • життєві історії
    -Татку, будь ласка, заплати аліменти!

    – Від нашої Поліни, звичайно, можна було очікувати всього! – сердиться шістдесятилітна Алла Володимирівна. – Але це – взагалі вже ні в які рамки! Уявляєш, синові заявила, що він не поїде на екскурсію з класом, тому що тато аліменти не платить! Хлопчисько реве, на батька ображений. Ось навіщо так треба було робити, а? Поліна – […]

  • життєві історії
    – Мамо, давай залишимося друзями? – Якими друзями? Що ти несеш?

    – Мамо, давай залишимося друзями? Вероніка Іванівна здригнулася і впустила книгу з рук. – Друзями? – здивовано перепитала жінка. – Ну да – друзями. Як ви з татом, після розлучення. Теж саме. Будемо зрідка передзвонюватися, часом – бачитися. А потім, з часом, і зовсім перестанемо спілкуватися. Так все друзі надходять. Прокидаєшся вранці, озираєшся – а […]

  • життєві історії
    Вона соромилася своїх батьків, а потім їй стало соромно за себе

    Маргарита, а просто Ритка, з дитинства була нестерпною, а часом навіть буйною. З хлопцями билася, дівчат будувала. Їй би хлопчиськом нapoдитися. Намучилися ж з нею бідні батьки. Особливою тягою до знань Ритка не відрізнялася, та й взагалі, особливих прагнень не мала. Як виявилося – тимчасово. Джерело Увійшовши в підліткову вік дівчинка стала дуже заздрісною. У […]

  • життєві історії
    Заради нового кохання я зрадила не тільки чоловіка, але і дочку

    У перший раз заміж вискочила в 19 років, чоловік був просто хорошим добрим світлою людиною. Любові у мене до нього не було, а ось він мене любив. Знаю що це не правильно і підло, але я не хотіла йому поганого, не хотіла завдавати бoлю і не думала, що вийде все так, як вийшло. Я думала […]

  • життєві історії
    Чu є жuття після штампа в паспорті? Хроніки молодої дружини

    Тепер я нарешті зрозуміла, чому більшість казок закінчується весіллям. Просто далі уже не так весело. Ну чому так буває? Адже все було так добре: любов, ідилія у відносинах. Куди це все дівається після весілля? І чи є життя після штампа в паспорті? Джерело Ми зустрічалися вже три роки. Я потай вибирала весільну сукню, а він […]

  • життєві історії
    Зaxодимо якось в під’їзд, а там сидить хлопчина п’яти років і плaче гіркими сльoзами: – Ти чого, рeвеш?

    Приїхали ми до мами. Заходимо в під’їзд, а там сидить хлопчина п’яти років і плаче гіркими сльозами. – Ти чого, – питаю, – ревеш? Джерело А він відповідає: – Я до бабусі приїхав. Пішов у двір гуляти, повернувся, а вона двері не відкриває. Я кажу: – Ну і чого соплі бульбашками надувати? Бабуся, напевно, в […]

  • життєві історії
    Пpuїxала якось жінка в один мoнастuр на всеношну і на сповідь. Реальна історія, яка кожного змусить задуматися

    Як часто ми живем так, що серед своїх планів, клопотів і турбот крім себе нічого не бачимо. Поїхала я в один монастир на всеношну і на сповідь. Джерело Приїхала до початку, але дуже хотіла їсти. А там, недалеко від входу, монастирський ларьок з випічкою, чаєм-кавою і всякими іншими смаколиками. Зайняла чергу, і коли вона якраз […]

facebook