життєві історії
Майже у 50 років я вирішила знайти собі жениха, кохану людину, чоловіка для душі. І я таки познайомилася з гідним екземпляром, почали зустрічатися з Дмитром. Я не могла
Ну це реально було смішно! Вона думала, ми такі наївні??? Який був курс тоді – і який зараз, га? Моя тітка Олександра недавно повернулася зі своїх 12-річних скитань-заробітків
Син перевіз свою дружину до мене в квартиру, а сам поїхав в Чехію на заробітки. І все б нічого та Марта була при надії, а я мала їй
Я вийшла заміж за Дмитра, який від мене старший на двадцять років. Мама довго мене вмовляла не робити такої помилки, що рано чи пізно я про це пошкодую.
Я наважилася на цей вчинок, бо іншого вибору просто не мала! Спекла в ту далеку суботу улюблений торт сестри і в неділю після служби в храмі пішла до
Але ж і довго пиляла Тетяна Макарівна мого чоловіка, поки він таки не зважився на це вчинок. От тільки я тепер геть не знаю, що його робити. Та
Баба Манька свого благословення дочці не дала, ще й заборонила усім гостям на весілля йти, бо пошкодують. Та мої батьки все ж стали на рушничок щастя. Жити пішли
У них свій будинок, город, садок, кури-гуси. Але ні банки варення, ні курки, ні буряка не дочекаєшся! Та ще й ця дивна ситуація тепер з батьками чоловіка через
Я рано вийшла заміж, щоб не сидіти на маминій шиї. Та й хлопець трапився хороший – у нас таке кохання народилося! Нам з Валерою завжди хотілося бути разом
Свекруха як вперше спекла в своєму житті торта сину на день народження, то обдзвонила майже всіх родичів хвалячись, яка вона господиня. Та якби не я, то до того