fbpx
життєві історії
– Хочеш нapoджувати – будь ласка, але розраховуй тільки на себе, я допомагати не буду

Так вже вийшло, що я одна виховую доньку.

Заміжня ніколи не була. В молодості зробила аборт, піддавшись на переконання улюблених родичів і, як результат – в 23 роки поставили безпліддя.

Сяк-так пережила цей період, змирилася, жила далі відносно спокійно і вільно. Джерело

У 34 роки зійшлася з з таким розведеним чоловіком на ім’я Ігор. Зняли квартиру, пожили разом всього три місяці і раптом дізнаюся: я вaгiтна! Не можу повірити в своє щастя!

Біжу додому, плачу і схлипуючи на ходу, смакую, як зараз відреагує мій чоловік. Влітаю в квартиру і …

Ігор спокійно заявляє:

– Хочеш нapoджувати – будь ласка, я допомагати не буду, розраховуй тільки на себе.

Ну я, в принципі іншої реакції і не чекала – у Ігоря за плечима вже було два невдалі шлюби і два залишених дитини.

Всі зараз скажуть: «А ти куди дивилася, коли сходилася з ним?» Пам’ятаєте таку приказку: «Любов зла – полюбиш? кого завгодно».

Розійшлися.

Повернулася додому, до бабусі. Ігор переїхав назад до своєї мами. Розійшлися спокійно. Найбільше засмутилася господиня знімною квартири – збиралися жити довго, а за фактом вийшло – три місяці.

Скоро я стала найщасливішою матусею! Моя єдина донечка – Яна (несподіваний подарунок Бога) заповнила все моє життя.

Яночка – розумниця, красуня, відмінниця, переможниця усіляких олімпіад. І що дивно – жодного питання про тата. Так і жили ми спокійно 15 років.

Одного разу приходить СМС-ка від оператора: «Обслуговування сім-карт старого зразка буде припинено першого числа наступного місяця. Для заміни сім-карти Вам необхідно звернутися в офіс з паспортом».

Читайте також: Заради чоловіка відмовилася від материнського щастя

Спокійно приїжджаю через два тижні в офіс, і раптом мені повідомляють: «Сім-карта зареєстрована не на Вас». Після довгого ступору згадую, що 16 років тому, дійсно, телефон і сімку купив Ігор.

Далі телефони змінювалися, а сімка і номер залишалися колишніми.

Сказати, що я була в жаху – нічого не сказати! На мій телефону прив’язані всі банківські платежі, кредити, квартплата, купа клієнтів.

Де цей Ігор – поняття не маю: всі його телефони повидаляла, як шукати його – не знаю. Та й не хочу. Але дні йдуть, до першого числа залишається все менше часу.

Згадала, де жила мама Ігоря. Спробувала вийти з нею на зв’язок – на дзвінки не відповідає, двері не відкриває. А час іде.

Приходжу в офіс, пояснюю ситуацію дівчині-оператору, вона йде мені назустріч і дозволяє принести хоча б його паспортні дані. Продовжую свою розвідувальну діяльність.

Дізнаюся, що Ігор працює водієм в при оптовому складі. Радію, що він взагалі залишився в місті. З’ясовую, хто його начальник – і тут удача знову посміхається мені!

Не буду вдаватися в подробиці, але ми з цим начальником перетиналися по роботі і я йому свого часу дуже допомогла. Відмінно! Дзвоню, прошу паспортні дані співробітника. І хоча це не положено, але він мені їх висилає.

Щаслива, вдаюся в офіс, а тут раптом колишньої дівчини вже немає !! І суворий чоловік лише хитає головою і каже:

– Повинен прийти сам власник сімки.

А до першого числа вже залишилося всього два дні! У мене просто паніка! Дзвоню начальнику Ігоря і на цей раз прошу телефон співробітника. Звичайно, він диктує мені номер.

Далі настав найстрашніше для мене час – треба дзвонити Ігорю. Довго наважуюся, думаю, як буду пояснювати ситуацію. Кажу собі: «може, він не відповість на дзвінок або просто не захоче займатися моїми проблемами»

Діватися нікуди – дзвоню, питаю:

– Ти можеш приділити мені півгодини свого часу?

– Через півгодини за тобою заїду, візьми паспорт, відразу переоформимо сімку на тебе.

Приїхав він на маленькій жіночій машинці (ще й рожевої). У салоні все теж вийшло друком по-жіночому. Але це, звичайно, мені вже було байдуже.

На зворотній дорозі, перекинулися парою фраз, він запитав мене про здоров’я бабусі, впорався про моє самопочуття.

І ні слова про доньку !!

Перед тим, як вийти з машини, я сказала, що довго не наважувалася до нього звернутися. Він здивувався:

– Чому?

– Ти ж ніколи не допомагав нам

– Так ти і не просила.

А ось його остання фраза мене просто вразила: «Ти спробуй – раптом допоможу?»

Тепер сиджу і думаю: мабуть, я і правда нічого не розумію в чоловічій психології.

Related Post