fbpx
Breaking News
-Ти не думай, що ми дурки сільські, ми в банківських справах теж дещо розуміємо. Договір складемо, квартирку свою в заставу нам віддаси. Та й велика в тебе зарплата, швидко розрахуєшся! – заявила сестра. – Я дивуюся все більше і більше
Буквально через кілька днів після свого шістнадцятиріччя, моя сестра стала мамою двійнят, хлопчика і дівчинки. Мiша влаштувався на роботу. Все у них начебто налагодилося. Коли моїм племінникам було півроку, Настя сказала, що знову чекає дитину. Міша на це нічого не сказав, тільки плечима знизив, а я був в трансі, так як з двома дітлахами важко, а з трьома маленькими я взагалі не уявляв як справлятися
У четвертий раз завaгiтніти вдалося дивом, допомогли молитви і поїздки до святих місць. Але тільки рубeць від кесaрeвих розтuнів був дуже, дуже тонкий. Трохи більше міліметра відділяло ненаpoдженy дитинy від зовнішнього світу. Лікарі бuли на сполох і наполягали на опeрації. Наталя лише стискала зуби і молилася. – «Кажуть, що якщо шов розірветься, всього кілька хвилин на порятунок матері» – пошепки, вночі пояснювала вона мені
В мене дома, чомусь, не дуже їдять салати в склад яких входять рибні консерви. Та цей салат із печiнкою тріски здійснив переворот на моїй кухні. Рекoмендую. Нeзвично. Крaсиво. Просто. Ніжно. Чудовий варіант салату на день наpoдження або закуски на Новий рік
43-річна зірка Голлівуду українського походження Міла Йовович набрала майже 22 кг! Здогадайтеся, чому? Щаслива актриса відверто поділилася, що причина у таких змін – радісна! Міла розповіла про особисті переживання і щастя.
Суспільство
Kpик душі заробітчанки, який повинен почути кожен: такого хлiба не бажаю нiкому

За десять років роботи в Італії Марія Чумало з Львівської області поховала матір, втратила родину і в результаті стала непотрібною своїм дітям.

Жінка розповіла, що подібного заробітчанства вона не побажає навіть найзлішому ворогові, адже за час проведений на чужині вона втратила фактично все заради чого жила весь цей час. Джерело

“Такого заробiтчанського хлiба не бажаю бiльш нiкому. Вiдстань роздiляє рiдних людей, забирає сiмейнi цiнностi, руйнує сiм’ї. Не знаю, чи вдасться менi коли-небудь вiдшукати в Даринцi свою донечку. Адже я сама її залишила в той час, коли вона так сильно потребувала мами”, – каже тепер жінка.

За словами жінки вперше поїхати на заробітки до далекої Італії її змусили тотальні злидні, чоловік-алкоголік та кадрове скорочення на роботі. При цьому вона мала вже двох дітей, які підростали та потребували фінансової підтримки.

При цьому вона зазначила, що відразу ж по приїзду в абсолютно чужу країну вона не мала жодної роботи, і без кінця тинялась по вулицях міста. Адже ні роботи ні великих грошей не було, а нестримне бажання повернутись було величезним.

“Перший рiк заробiткiв без рiдних, без дiтей був важким. Кожного дня я тинялась вулицями Iталiї в пошуках роботи. На виїзд позичила чималу суму. Її треба було повернути.

Вночi в чужiй квартирi, в чужiй країнi менi не вдавалось очей зiмкнути. Було нестримне бажання зателефонувати додому — там донька i син, старенька сива мати. Хотiлось почути їх: “Мамо, ми тебе любимо i чекаємо додому!”

Але, на жаль, не мала можливостi. На таку розкiш не було нi копiєчки. Вдень прибирала панськi будинки, ввечерi – в ресторанi як офiцiантка пiдносила тим панам вечерю на пiдносi”, – розповідає жінка.

Читайте також: Головне – заміж вийти! А для любові – коханці є

Пізніше вона все повернулась додому, проте для цього не покладаючи рук працювала цілих 5 років. Адже вибратись з чужої країни можна, лише офiцiйно влаштувавшись на роботi. Але кожного мiсяця зi своєї зарплати половину суми вона висилала дiтям i мамi.

“Мене зустрiли родичi й дiти. Ту радiсть я пам’ятаю досi. Сльози, що тодi лились з моїх очей, були як нiколи солодкими. Так плакати була готова все життя. Моя доня саме закiнчувала школу, а син одружився.

Дениско привiв до хати молоду вaгiтну дружину, тож скоро я стану бабусею! Моя Даринка була найкрасивiшою випускницею в школi. Гарна темноволоса дiвчинка, струнка i дзвiнка”.

Проте прийшов день, коли вже потрібно було повертатись і тут з’явились величезні сльози та смуток. Найболючiше, каже вона, було дивитись у мокрi вiд слiз очi доньки, яка благала: “Мамо, не їдь!”.

“Але я вважала, що мушу. Виросте, то й подякує. Вже в автобусi, який вiз мене до Рима, я подумала, що пiдтримую дiтей матерiально, але нищу морально”.

Вже через три місяці жінка дізналась, що її мати пoмepла. Через деякий час почали надходити звістки, що її донька, яка вже встигла закінчити школу и вступити до університету, почала курити, вживати алкоголь. Так минуло ще п’ять рокiв.

Всього в Італії Марія прожила десять років. Коли ж нарешті вирішила повернутись, її навіть ніхто не зустрів.

“Десять довгих рокiв я провела на чужинi. На рiднiй землi за весь час була лише раз, коли моя доня закiнчувала школу. Чекала в аеропорту на рiдних.

Всiх зустрiчали теплими обiймами, а я стояла сама-самiсiнька. Самотужки дiсталась додому. Тут i син з дружиною, i внук. У них своя сiм’я. Мами вже нiкому не треба”.

Більше того, коли вона вирішила повернутись додому, на неї вже ніхто не чекав. Адже діти давно одружились та завели власні сім’ї. Відразу ж по приїзду вона пішла у гості до доньки, яка не впызнала її.

“Дверi вiдчинила струнка дiвчина з розтрiпаним волоссям. Я не впiзнала своєї дитини! Спочатку хотiла переконати себе в тому, що помилилась помешканням. Аж нi — це моя Дарина.

А вона мовчки дивилась на мене кiлька секунд, а тодi спитала: “Ви хто?” Я не могла повiрити — рiдна донька мене не впiзнає! Та невже я так змiнилася? А фотографiї? Я ж надсилала їх! Виявилось, що в Даринки вже зовсiм iнше життя”.

Українка зізнається, що і досі не може зрозуміти, як настав той момент, коли вона втратила дітей.

“Я залишала їх ще такими дiтьми, а застала дорослими й чужими менi людьми. Того вечора я не залишалась ночувати в дочки. Вона й не просила.

Вдома я проплакала цiлу нiч, а на ранок на моїй головi побiльшало сивого волосся. Такого заробiтчанського хлiба не бажаю бiльш нiкому”.

Related Post