iBilingua

Я подзвонила до невістки, бо скоро в онучки день народження. Я хотіла, щоб та мені з подарунком щось підказала. Хочеться, щоб щось цікаве і дитині запам’яталося. Але Оленка відповіла, що зараз дітям подарунки не потрібні, а треба гроші. Я ж розумію, що в сина зараз не все гаразд і іпотека ця вимотує, але невістка замість того, щоб самій кудись влаштуватися, виклянчує гроші в мене. Чесно, мені б навіть соромно було таке казати на її місці. Здорова жінка, сидить з дитиною дома, рахує копійки чоловіка і на мій гаманець заглядає

Я не уявляю, як можна жити від зарплати до зарплати чоловіка, і нічого з

життєві історії 0

Як можна так жити, так розкошувати, стільки всього мати – і нам нічогісінько не давати! Мене звуть Антоніна. У нас молода родина: чоловік Ігор, я і дитина, дівчинка, півроку. У шлюбі ми вже три роки. Але я не люблю батьків чоловіка і є на те поважна причина, щиро вам кажу. Мені не подобається їхнє ставлення до чоловіка і взагалі до нашої родини. Свекри мають двох дітей, це мій чоловік і його сестра, теж заміжня і у неї 2 дітей. Я у декретній відпустці і не працюю наразі – це ж нормально, що жінка не працює, якщо дитині пів рочку. Платять мало, щоб утримувати дитину, самі знаєте – 800 гривень з копійками. Добре, що Ігор більш менш нормально заробляє, щоб утримувати сім’ю. Але на розваги, відпочинок, хорошу дорогу їжу грошей не вистачає. У зовиці є свій приватний будинок, і 2 машини. Обидві добрі, на ходу. У батьків чоловіка теж 2 машини, одну з яких подарував мій чоловік, коли ми ще зустрічалися. Батьки живуть у селі. Свекор заробляє дуже добре для села. Більше, ніж мій чоловік. Свекруха теж працює. Вони живуть з бабусею, мамою свекра. Вона отримує велику пенсію, яку вони в неї забирають. Вони завжди беруть все найдешевше, зайвий раз не витрачають гроші, Навіть воду заощаджують миють у тазі посуд, їм так подобається жити. Нехай. Я просто дивуюсь. Але при цьому мені дуже прикро. Чому вони, маючи велику кількість грошей, не купили синові ні машину ні квартиру? Говорять: ти самостійний і сам маєш досягти всього. У них багато курей, гусей. Яйця дають нам дуже рідко. Ігорю на день народження шкарпетки його мама дарує. На ювілей лише 3 тисячі подарувала

Як можна так жити, так розкошувати, стільки всього мати – і нам нічогісінько не

життєві історії 0

Після двох років, як то кажуть, життя для себе, Назар і Ліза задумалися про дітей. Це були не тільки їхні мрії, я теж давно вже хотіла стати бабусею, але ніколи не підштовхувала своїх дітей до такого рішення. Проте, наші надії на малюка не збулися. Шість років минуло, і все ще немає радості бути бабусею. Лікарі лише розводять руками. А недавно я таки розкрутила Лізу на серйозну розмову. Тепер шукаю святі місця, щоб все це замолити!

Я завжди була пильною матір’ю, старалася бути поруч зі своєю донькою, Лізою, на кожному

життєві історії 0

Я попросила у невістки грошей трохи, десь 500 гривень на день – і тепер не бачу усіх чотирьох онуків, зокрема і рідних. Моя історія дуже не однозначна, тому хочу її розповісти і попросити поради. Мій син одружився з жінкою, яка мала від попереднього шлюбу вже двох дітей. І двоє у них народилися спільних – мої рідні онуки Рома і Василинка. Я онуків не ділила. А потім не стало мого сина, але Віка продовжує мені привозити всіх дітей на вихідні, думаю, що влаштовує своє особисте життя. Та я й не проти була. Просто у мене пенсія малувата, а дітей годувати треба

Я попросила у невістки грошей трохи, десь 500 гривень на день – і тепер

життєві історії 0

На сороковий день на порозі їх дачі постала рідна сестра Оксани, і сказала Миколі забиратися, бо це все тепер її. Мій брат залишився ні з чим, хоч все життя важко працював, щоб нажити все що він має. Микола думав, що його діти у себе приймуть, але ті сказали, що в них своє життя в якому для такого тата місця немає. Ось мені й прийшлося забрати брата до себе в батьківську хату. Єдине, що йому вручили з минулого життя, так це котика. Люда сказала, що не збирається ще на корм тратитися

А я просила брата, щоб він з Оксаною розписався, але ті все віджартовувалися, що

життєві історії 0

Я вже не молода, маю 37 років. Я би дуже хотіла повернутися з Києва у своє рідне село на Полтавщині, але мені перешкоджає молодша сестра Владислава. Я виросла у селі. Мене любили батьки, дідусь, бабусі й дідусі. Зараз стареньких вже немає на світі, але є батьки, ще в силі і при здоров’ї. І ще у мене є молодша сестра. Дитинство – це найсвітліше, що було в моєму житті. Я зберегла щиру любов до родової землі і дому. Люблю природу, з задоволенням пораюся на городі, земля дає мені енергію. Але так вийшло, що мій майбутній чоловік жив і працював у столиці. Я вийшла заміж і поїхала в Київ

Я вже не молода, маю 37 років. Я би дуже хотіла повернутися з Києва

життєві історії 0

Мені 43 роки. Маю хорошу роботу високу по сьогоднішнім міркам зарплату – 50 тисяч гривень. Доглянута, гарна. У мене своя квартира і машина, які я сама собі купила. Але я самотня. У мене не має ані родини, немає коханого чоловіка і дітей. Я навіть не знаю, чому так сталося. Не зустріла свою споріднену душу, от і все. І вже мабуть не зустріну. Але живу я не тільки для себе. Допомагаю батькам, а ще маю брата і двох чудових племінників, Кіру і Костика. У мого рідного брата максима є сім’я: дружина і двоє дітей. Коли діти брата були маленькі, то я водила їх до театру, приходила в гості з іграшками і смаколиками чи іншими подарунками, старалася корисно проводити з дітьми час. Не так дано трапилася у мене велика неприємність – зняли з мого рахунку велику суму грошей. Я сказала про це матері невістки. Я не просила у неї чи брата грошей, допомоги

Мені 43 роки. Маю хорошу роботу високу по сьогоднішнім міркам зарплату – 50 тисяч

життєві історії 0

Я не можу пробачити свекрів за те, що залишили нас у біді два роки тому, після нашого з Остапом одруження. Ми втратили багато грошей і майна. У нас був довгий період великих фінансових труднощів. Платити за орендовану квартиру нам стало нічим. Мої батьки самі туляться в однушці, тому допомогти нам не могли. А свекри самі запропонували переїхати до них в село. У них велика сільська сім’я, я все робила, як годиться, всі вихідні – на кухні .за прибиранням, пранням, в огороді чи в саду. У чоловіка з роботою було тяжко, таксував і всі гроші йшли на борги та кредити. І тут почалися претензії та докори від його мами. Свекрухи почала весь час говорити, що самі по собі ми нічого не можемо і нічого не варті. Тато Остапа мовчки слухав дружину і кивав

Я не можу пробачити свекрів за те, що залишили нас у біді два роки

життєві історії 0

Дочка прийшла просити в мене грошей, бо діти похворіли, а онуку ще й потрібно було гроші на окуляри і якусь процедуру, але я відмовилася, сказавши, що не маю. Та Наталя не розгубилася, а сказала дати ті, що я на пам’ятник татові збираю. Я і тут відмовила, хоча тепер думаю, може й не гарно я вчинила. Але хто мені ці гроші поверне? Скоро річниця, а я і собі і самому Миколі пообіцяла, що після служби ми прийдемо до нього, а там обновка!

Дочка прийшла просити в мене грошей, бо діти похворіли, а онуку ще й потрібно

життєві історії 0

Не знаю, як забрати у свекрухи свою машину! Ніякі доводи мої на Ольгу Дмитрівну і мого Ярослава не діють. Три роки тому я вийшла заміж, а ще через рік у нас з Ярослави народилася донечка Мія. На народження онучки мої батьки подарували мені машину. Я завжди мріяла про автівку, але їздити упевнено не встигла навчитися, бо разом з моїми батьками я з донечкою виїхала на два роки а Іспанію. Мої батьки і зараз там лишилися, а я два місяці тому повернулася додому в Україну до чоловіка. Машина весь час була у Ярослава. А їздить його матуся! Сьогодні мала з Ярославом серйозну розмову. Сказала, що або завтра вранці у мене ключі від моєї машини і сама автівка припаркована у дворі, або я збираю речі і Мію – і на квартиру до батьків, яка просто стоїть закрита

Не знаю, як забрати у свекрухи свою машину! Ніякі доводи мої на Ольгу Дмитрівну