fbpx
,,Рятуй його. Піди до церкви, молися”. І я повела чоловіка до знахарки
До того як вийти замiж, я запевняла всiх та переконувала себе в тому, що нiколи, за жодних обставин, не покохаю i не пов’яжу своєї долi з п’яницею. Я
Я почну все спочатку і ти будеш знову пишатися мною
У неї було все, про що тільки мріяла: і красень чоловік, на якого заздрісно заглядалися подруги, і троє синів, яких вона любила понад усе на світі, і власний
Життя з кожним днем ​​втрачало сенс. Я ходила до церкви і просила: «Боже, пошли нам дитинку!»
Почну з того, що з чоловіком ми майже не зустрічалися. Побачилися три рази і почали жити разом. Тому про дітей у нас спочатку і мови бути не могло.
– Мамо! Це я, твій син. Він мріяв знайти свою матір, поки був у дитячому будинку
Сергій мріяв знайти матір років з дванадцяти. Поки він був у дитячому будинку, у нього такої можливості, звичайно, не було. Після того, як йому виповнилося вісімнадцять і він
Непотрібна бабуся. Діти не приїжджають до матері, аргументуючи це тим, що живуть далеко
Марія Іванівна за своє життя нapoдила п’ятьох дітей. Живе вона одна в cелі. Діти виросли, роз’їхалися хто куди. Сини одружилися, дочки вийшли заміж. Вже й онуки майже виросли,
Доля завжди з тобою: похід до ворожки закінчився розвалом сім’ї
Я заміжня вже майже п’ять років. Чоловік попався хороший, завжди до мене уважний, ласкавий. Я була впевнена, що наш шлюб назавжди, настільки майбутнє бачилося світлим і спокійним. Дітей
«Краща подружка – твоя подушка» – Я не послухалася бабусю і тепер залишається тільки шкодувати себе
Ми з Оленкою дружили з трьох років. Як познайомилися в дитячому саду, так до 30 років були не розлий вода. Разом в школу і зі школи, разом в
-Будеш їй допомагати, – заявив чоловік Ірині, – вважай, що у тебе більше немає сім’ї
-Будеш їй допомагати, – заявив чоловік Ірині, – вважай, що у тебе більше немає сім’ї. І так вже твоє виховання довело її до повного дна. Не хотіла жити,
Вранці він клявcя мені в коханні, а ввечері просто не повернувся додому
Мені 45 років. І зараз, з висоти свого віку, іноді думаю: як можна було так стрімко й бездумно вийти заміж у вісімнадцять? Якби поруч були тато або мама,
– Таточку, ти ж мене не забудеш? Не ображайся будь ласка
Вікторія працювала в школі. Кожен день одне й теж. І в цей день було шість уроків підряд, ще й додаткові заняття. Вдома чекала дочка, Іринка, вся xвopa. До

You cannot copy content of this page