життєві історії
Мені 27 років, сама з благополучної сім’ї, хоч і не шикуємо, але грошей вистачає. А у мене хоч і окремий заробіток, на шиї у батьків не сиджу, але
Данило привіз Оксану у своє село на Хмельниччині з іншої області, де служив. У Оксани лише бабуся з дідом там лишилися, батьків рано не стало. Тому поїхала за
Цього року своє день народження не святкувала. Батьки далеко, та й дата не кругла. На роботі з дівчатами символічно посиділи, а в суботу вирішила сусідів зібрати, і найближчу
– …І все-таки я не розумію Світлану, – каже подругам тридцятирічна Раїса. – Зі своєю квартирою, з хорошою роботою… Навіщо їй потрібен цей Дмитро? Приїжджий, ні кола ні
З чоловіком ми жили майже два роки. Він сам був із сільської місцевості. Батьки його живуть в селі і тримають велике господарство. Непогана людина, але дуже схильний до
Я з чоловіком познайомилася в інституті, ми вчилися з ним в одному вузі, на одному курсі, тільки факультети були різні. Була студентська вечірка, там ми і познайомилися, обмінялися
Через таку дивну поведінку іменинниці, я вирішила забрати всі свої речі і поїхати до іншої подруги, яка також живе у Тернополі. На моє здивування, те, що я пішла,
Деякі жінки через пару років сімейного життя чи то від неробства, чи то від недалекого розуму починають втрачати берега. А потім дивуються, що опинилися на узбіччі життя без
Ми так давно мріяли про свою квартиру. Два роки після весілля жили у Ніни Антонівни, потім ще два на орендованій, і коли дізналися, що наша сім’я в найближчий
– Андріяно, а Соломійка у тебе?, – збентеженим голосом спитав мене Саша. – Так, я забрала її з садка. – А Катюша?, – і тут мені прийшлось переступити