Я забацав красуні-дружині другу дитину, щоб сиділа вдома, раз не знає, чим їй ще зайнятися. Я її давно розлюбив, але дітей люблю. Нехай собі ходить по салонах, дітьми займається, а цікавих і розумних співрозмовниць, жінок для зустрічей у мене ніколи не бракувало
Я забацав красуні-дружині другу дитину, щоб сиділа вдома, раз не знає, чим їй ще зайнятися. Я її давно розлюбив, але дітей люблю. Нехай собі ходить по салонах, дітьми
«Навіть хода у неї не змінилася!» – дивувався Олександр, милуючись красивою поставою і легкою ходою Лідії. Здавалося, роки не владні над цією жінкою. В глибині душі у чоловіка заворушилося бридке почуття ревнощів – він розумів, що Лідія щаслива, щаслива без нього. Він би дорого заплатив, щоб повернути час назад, щоб не було сварки з Лідою, пікніка і цієї Ілони…
«Навіть хода у неї не змінилася!» – дивувався Олександр, милуючись красивою поставою і легкою ходою Лідії. Здавалося, роки не владні над цією жінкою. В глибині душі у чоловіка
Андрій за мовчання платить стільки, що мені навіть не доводиться працювати, і я нічого не повідомляю його дружині. Але він ніколи не хотів бачити Анну. Коли дочці було 3 місяці, я єдиний раз надіслала йому її фото у Facebook . Він не відписав, але зробив додатковий перевід грошей того дня, чого не було в плані. З його профілю я знаю, що у нього вже троє дітей
Батько моєї дитини платить щомісяця за мовчання. Він одружений. І я мрію про те, щоб моя дочка одного разу зустрілася з татом Андрій платить стільки, що мені навіть
– А ось і наша мамця-кривулька прийшла! Не минуло й півроку, – сповістив чоловік, щойно Поліна переступила поріг квартири. Вона звикла чути від чоловіка образливі слова, а в дзеркалі бачила нещасну, втомлену жінку. Але несподівано все змінилося… «Коли ж це сталося? Чому я не помітив? А може, у неї з’явився хтось?» – губився у сумнівах і підозрах Максим
– А ось і наша мамця-кривулька прийшла! Не минуло й півроку, – сповістив чоловік, щойно Поліна переступила поріг квартири. Вона звикла чути від чоловіка образливі слова, а в
Того дня на моєму порозі з’явився рідний брат. І ви знаєте, краще б нічого не привозив, ніж такі “подарунки”. Я що, виглядаю на людину, яка рада любому непотребу? Цією мікрохвильовкою вони користувалися більше п’яти років. Невістка хоча б помила її від жиру. Але це ще не все, лампочка не працює, регулятор напруги поломаний
Того дня на моєму порозі з’явився рідний брат. І ви знаєте, краще б нічого не привозив, ніж такі “подарунки”. Я що, виглядаю на людину, яка рада любому непотребу?
Він не знайшов дружини, кудись поїхала з кимось, забравши все, що можна було забрати і продавши все, що можна було продати. Спорожнілу кімнату, звичайно, що вона переписала на сестру і довелося йому жити в гуртожитку!
Він не знайшов дружини, кудись поїхала з кимось, забравши все, що можна було забрати і продавши все, що можна було продати. Спорожнілу кімнату, звичайно, що вона переписала на
– А де нормальна їжа? Чим ти мого сина і чоловіка годуєш, га? Травичкою цією? – я не стрималася, коли побачила, чим накрила стіл до мого приїзду невістка Аня. Пюре картопляне, котлети якісь курячі парові, салат з пекінки… А де нормальні ситні чоловічі страви? Олів’є? Крабовий? Смажене м’ясо, голубці, відбивні? Аня побігла ревіти, от вже тонкосльоза
– А де нормальна їжа? Чим ти мого сина і чоловіка годуєш, га? Травичкою цією? – я не стрималася, коли побачила, чим накрила стіл до мого приїзду невістка
Роман не прояснив ситуацію, він просто зібрав речі, викликав таксі і поїхав. Не знаю скільки б часу я мовчки просиділа на кухні, та до тями привів плач Матвійчика. Я переодягла сина, нагодувала, притисла до себе, і лише тоді дала волю сльозам
Роман не прояснив ситуацію, він просто зібрав речі, викликав таксі і поїхав. Не знаю скільки б часу я мовчки просиділа на кухні, та до тями привів плач Матвійчика.
Одного разу я таки наважилась поговорити з ним. – Юро, ти чому не поміняєш роботу? Або йди на ще одну. Для чого стільки часу на дивані проводити? – Ось появиться в нас з Лідою друга дитинка, тоді й буду щось планувати. – Ти серйозно? Друга дитинка? Та вам би з тією впоратись. На англійську він не ходить – нема грошей, на бокс дитина проситься – ще не час, а точніше – також нема грошей
Одного разу я таки наважилась поговорити з ним. – Юро, ти чому не поміняєш роботу? Або йди на ще одну. Для чого стільки часу на дивані проводити? –
– Ти будеш жити з татом, синочку. У нього грошей більше, квартира, машина, нова тьотя, – сказала я 4-річному синові. А чоловікові: – Ти покохав іншу, я не проти, всяке буває, але у батьків в нашій країні рівні права і обов’язки. Квартиру ділити не буду, хоча маю право. Ми з дочкою підемо, а ось син залишиться з тобою. Будеш сам його виховувати, а я буду платити аліменти. А як ти хотів?
– Ти будеш жити з татом, синочку. У нього грошей більше, квартира, машина, нова тьотя, – сказала я синові. А чоловікові: – Ти покохав іншу, я не проти,

You cannot copy content of this page