життєві історії

День завершився перемогою. По-перше, кінець тижня -п’ятниця. По-друге, мені видали непогану премію, і я вирішила влаштувати невеличке свято живота. Я вийшла з роботи. Стояв жовтень, світило сонечко, але

У видавництві я пропрацювала майже чотири місяці, коли одна зі співробітниць, з якою ми добре спілкувалися, запросила мене на своє весілля. З її нареченим я не була знайома,

Подружка моя Олена просто схиблена на свого чоловіка, відстежує кожну його думку, кожен жест, кожен вчинок. І весь час їй здається, що ось сьогодні чоловік її любить менше,

Максима я знаю давно. Коли ми переїхали на нову квартиру, йому було ще 3 роки. Моєму синові Дімці – 5 років. Різниця у віці невелика, тому хлопчаки швидко

– Я їм чесно сказала, що думала на той момент! – розповідає пенсіонерка Людмила Гнатівна. – Кажу, живете дружно, скандали постійно! А ще про дитину мрієте! Не потрібна

Днями мені мій однокласник зробив пропозицію, я звичайно ж погодилась, куди я одна так ще в моєму становищі. Сашко не знав що я в пoлoженні, але любив мене

У Іринки є мрія: одного разу, голосно грюкнувши дверима, піти з дому. Від цих вічних кормів і помийних відер, від холодних очей мачухи, від вічного дитячого писку і

Ніколи не розуміла причину радості мами, коли батько їхав у відрядження. Здавалося, що так не повинно бути, це суперечило сімейному щастю. Але таємниця розкрилася через багато років по

Ми разом 2 роки. Ніхто не міг повірити, що я так довго зможу любити хлопчика. Так він молодший, але мені з ним цікаво і комфортно. Я знаю що,

Історія почалася коли я була ще маленькою дівчинкою, мені було близько дев’яти років. За вікном зима, і святкування Нового року в тісному сімейному колі. В один з таких