життєві історії

– Альбіна, ти що така сумна сидиш? Це ж твоє весілля! Ну-ка посміхнися, – намагалася перекричати гучну музику тітка нареченого. – Наче тебе змусили заміж виходити! – додала

Моя мама пoмepла в моєму ранньому дитинстві, мені було всього 4 роки. Я мало пам’ятаю, що як сталося, але жити ми з татом стали вдвох. Недовго. Потім в

Надя мріяла стати артисткою. Після школи вступила до театрального училища. Велике місто, великі можливості, великі спокуси. Вона поринула у все це з головою. Закінчилося це вaгiтнicтю, яку вона

Лежу вдома з температурою. Я xвopiю, дочки xвopiють. Один чоловік тримається, але вже покахикувати почав. Телефонний дзвінок від моєї мами в середині дванадцятого ночі: – Ми зараз приїдемо,

Я чую ці слова від батьків кожен день протягом багатьох років: «Ти не моя дочка, тебе підмінили в пoлoгoвому будинку». «У тебе жахлива диспропорція гpyдей, потрібно підкладати поpoлон».

Мій батько – просто прекрасна людина. За все своє життя він досяг успіху у військовій кар’єрі, виховував мене правильно. З самого дитинства я ні в чому не потребував.

Я не планувала бути матір’ю-одиначкою. І думаю, що більшість з нас ніколи не представляли себе в цій ролі. Але в реальності все виявилося ще складніше, ніж в уяві.

Я стою під триметровим парканом багатомільйонного заміського особняка. Ще рік тому я приїжджала сюди на своїй новенькій машині додому і була для охорони, Ганною Львівною. А сьогодні я

Я рано вийшла заміж. На першому курсі інституту випадково познайомилася з Вадимом, який був старший за мене на 10 років. Різниця у віці не лякала, мені було цікаво

Я живу з чоловіком в квартирі його матері без грошей, без роботи і перспектив. У моєму віці пора нapoджувати дітей, а фінансової можливості немає. А ось з чого