Головна

життєві історії

Мені здається, з нашими сусідами щось не так. Молода пара, трошки більше тридцяти. У них три дівчинки, всі погодки. Приїхали в сусідній будинок два роки тому. Так от, у них трьох донечок погодок звуть Марійка, Маруся і Марічка. І взагалі вони дивні
життєві історії 0
Мені здається, з нашими сусідами щось не так. Молода пара, трошки більше тридцяти. У них три дівчинки, всі погодки. Приїхали в сусідній будинок два роки тому. Так от,
— Це що? — запитала Лідія Макарівна, дивлячись на щербату тарілку і чашку, в яких я подала їй їжу й компот. — Це посуда, яку ви нам подарували 30 років тому на весілля, — відповіла я свекрусі. Вона підняла очі, звузила погляд, ніби намагаючись пригадати, і покрутила чашку в руках
життєві історії 0
— Це що? — запитала Лідія Макарівна, дивлячись на щербату тарілку і чашку, в яких я подала їй їжу й компот. — Це посуда, яку ви нам подарували
— Якщо ти віддаси мамі 300 тисяч гривень, я з тобою розлучуся, — сказала я Артуру. Справа в тому, що моя свекруха працює за кордоном у Німеччині. І постійно шле якісь подарунки, тобто не гроші, не якісь там, знаєте, корисні речі, а всяку німецьку єрунду. І я це все діло, оскільки мені це в господарстві не треба, то постільне, то рушники, то якісь іграшки дітям незрозумілі, то якась там техніка — ну, коротше, це те, чим я не користуюся, і я ці всі речі продавала на сайтах в Україні, тут у себе
Без рубрики 0
— Якщо ти віддаси мамі 300 тисяч гривень, я з тобою розлучуся, — сказала я Артуру. Справа в тому, що моя свекруха працює за кордоном у Німеччині. І
Остапе, у нас холодильник не працює, ми продукти на балконі зберігаємо. А що буде влітку? А ти своїй мамі, якій 59 років, йогу оплачуєш? Коли я дітей наших в секонді одягаю! Ти знаєш, мені краще подати на розлучення. Я тобі даю на роздуми три дні.
життєві історії 0
– Остапе, у нас холодильник не працює, ми продукти на балконі зберігаємо. А що буде влітку? А ти своїй мамі, якій 59 років, йогу оплачуєш? Коли я дітей
Моя мама лежача вже другий рік. Я не маю змоги їй допомагати, оскільки працюю і живу в місті. Але я не кинув її напризволяще. В селі я знайшов хорошу жіночку, якій плачу за догляд матері. Але коли останній раз я був в мами в селі то здивувався, бо сума за доглядом виросла в ціні. Вся річ в мамі
життєві історії 0
Моя мама лежача вже другий рік. Я не маю змоги їй допомагати, оскільки працюю і живу в місті. Але я не кинув її напризволяще. В селі я знайшов
— Доню, я ж тебе ростила, ростила, а ти тепер мене прийняти відмовляєшся??? — кричить мама у слухавку. Якщо чесно, я навіть думаю про те, що доживати, скоріш за все, мама буде в будинку перестарілих. Почалося це півроку тому, коли не стало мого батька. Мені вже трохи за 40, моїй мамі майже 80. Мама живе окремо, але вже півроку вона щодня мені дзвонить, пише і проситься жити до нас, каже, що перепише на мене одразу квартиру. Ми живемо в одному місті, і я раз на тиждень у неї обов’язково буваю, але частіше не виходить, бо ж робота, менший син ще підліток, донечка вже студентка. Розумієте, хоч у нас і трикімнатна квартира, і є для мами місце
життєві історії 0
— Доню, я ж тебе ростила, ростила, а ти тепер мене прийняти відмовляєшся??? — кричить мама у слухавку. Почалося це півроку тому, коли не стало мого батька. Мені
Я зранку накрила багатий стіл: борщ, вареники, домашні пампушки. Думаю, принаймні добром підкорю. Дзвінок у двері. Відкриваємо, заходять ті двоє малюків – Данило і Софійка. Діти виховані, чемні, щось пошепки перемовляються між собою і так скромно вітаються: – Добрий день, бабусю, – каже малий. Я думала, в мене серце гепне. Яка бабуся? Ще вчора я ними переймалася як «чужими дітьми», а сьогодні вони вже називають мене бабусею
життєві історії 0
Я сиділа за кухонним столом і дивилася на свого єдиного сина, Юрка, який уже втретє повторював те саме: – Мамо, тату, ви ж знову проти мого вибору, так?
Я тихо вийшла в коридор і випадково побачила, як мій чоловік Гена пхає матері в кишеню пальто купюру в 1000 гривень. В цей час свекруха сиділа за нашим столом на кухні і мило щебетала з іншими гостями. Я застигла, спостерігаючи за цією сценою. Гена оглянувся, мабуть, боявся, що його хтось побачить, і швидко засунув гроші в кишеню
життєві історії 0
Я тихо вийшла в коридор і випадково побачила, як мій чоловік Гена пхає матері в кишеню пальто купюру в 1000 гривень. В цей час свекруха сиділа за нашим
Сестра чоловіка кілька днів тому дуже хвалилася мені, що мама, яка приїхала з португальських заробітків, дала їй гроші і на машину, і на перший внесок їм на квартиру. Тому я теж з нетерпінням чекала свекруху в гості, накрила шикарний стіл. Чого тільки не наготувала! Адже у нас також тих дірок. Але замість таких суттєвих подарунків хоча б для дітей і грошей я отримала оригінальні парфуми Шанель. І все
життєві історії 0
Сестра чоловіка кілька днів тому дуже хвалилася мені, що мама, яка приїхала з португальських заробітків, дала їй гроші і на машину, і на перший внесок їм на квартиру.
Я погодилася на пропозицію чоловіка, але в суботу зранку зателефонувала мама: – Мені дуже треба, щоб ти приїхала: у мене перегоріла лампочка у підвалі й протікає кран. Самій лячно туди спускатися. – Я зітхнула, сказала Іванові, що поїду ненадовго й швидко повернуся. Але коли приїхала, побачила, що проблема з краном була давно вирішена сусідом, а лампочку мама вже вкрутила сама. Виявилося, що вона просто “хотіла мене побачити” та мала ще список доручень: пересунути шафу, підправити штори, перебрати старий посуд. Я ледве встигла приїхати додому під вечір, змучена до краю
життєві історії 0
– Ти вважаєш це нормальним, Оксано – саме таке запитання кинув мені Іван, коли я повернулася від мами того вечора. – Ти знову витратила пів дня на її

You cannot copy content of this page