Я вже не пам’ятаю коли одягалася десь інакше, окрім секонду, тому ця посилка чоловіка просто вивела мене з себе. Я ще від цього не відійшла, як в двері увійшла дочка з онучкою. – Мам, виручи. Ти ж в нас майстриня на всі руки. Софійці в садочок потрібен гарний наряд! – А коли свято? Я б також хотіла подивитися на виступ. – Бабусі на такі заходи не ходять, це більше для батьків, – тихо сказала Оксана
Я саме витирала руки рушником після миття посуду, коли у двері подзвонили. Відчинила – кур’єр. Він простягнув мені велику коробку. – О, ваш чоловік вирішив оновити свою колекцію,
– Це якесь там комерційне свято, Христино. Ніхто таке не святкує. Це ж тобі не Великдень. І взагалі, моя бабуся колись казала, що це день гамана, – згадав до повного щастя Василь, мій чоловік, з яким ми разом всього три роки і в нас півторарічна дитина. Минулі роки він був інакший, вітав, квіти, подарунки. Я також робила святкову вечерю. Але тепер все – день гамана. І все б нічого, я б і це пережила, якби не дізналася, що своїй колезі по роботі він подарував величезний і дорогий букет квітів і цукерки у вигляді сердечок
– Це якесь там комерційне свято, Христино. Ніхто таке не святкує. Це ж тобі не Великдень. І взагалі, моя бабуся колись казала, що це день гамана, – згадав
Я маю п’ять квартир. І мама та сестра вважають, що оплату за дві, які я віддаю в оренду з чотирьох, я маю віддавати сестрі. Адже у неї п’ятеро дітей. А у мене діток немає, я живу тільки для себе. В одній квартирі живу, а чотири у мене в оренді. І ось вони від мене вимагають, щоби за дві квартири отримані гроші я віддавала сестрі. Адже їй важко, вона в декреті, чоловік один працює. А що там мені одній треба? А я дуже багато грошей, в принципі, витрачаю на себе в місяць. Ну і відкладаю. І мені 39 років
Я маю п’ять квартир. І мама та сестра вважають, що оплату за дві, які я віддаю в оренду з чотирьох, я маю віддавати сестрі. Адже у неї п’ятеро
– А що у вас за секрети можуть від мене бути, дітки? Ми ж одна родина! У Юрчика до твоєї появи, Оленко, від мене ніяких таємниць не було! Ех, ти хороша невісточка, доню, але скучаю я трохи за тими часами, коли синочок мій холостий був. Ну йдіть униз, свято ж закоханих сього дні як-не-як це сучасне! Я вам вже дерунчиків з грибочками вже насмажила! Нам з чоловіком скоро по 30 рочків і нас вранці будить оце явище
– А що у вас за секрети можуть від мене бути, дітки? Ми ж одна родина! У Юрчика до твоєї появи, Оленко, від мене ніяких таємниць не було!
Свекруха все слухала, а на самий день 14 лютого закомандувала зранку. – Синок, завези мене на кладовище до тата. Я не можу в такий день його не провідати. Батька Івана рано не стало. Його поховали в рідному його селі, де жили батьки, а це далеко від нас. Їзди десь на годинки дві в одну сторону. І нічого ж не скажеш, бо свекрусі було важливо такий день з “коханим” провести, а ми то вже таке, обійдемось
Прочитала тут історію про те, як свекруха зіпсувала сину і невістці день закоханих і згадалася моя історія, якій вже більше п’ятнадцяти років. Тоді тільки-тільки ми в селі почали
– Тьху! – Я не змогла стриматися. Це вийшло неконтрольовано. Я виплюнула на свою тарілку те, що мені попалося в пиріжку, коли ми були в гостях у свекрів. Поїхали ми до них після одруження в село вперше. Весілля у нас не було, ми розписалися. І от ми поїхали до них на вихідні
– Тьху! – Я не змогла стриматися. Це вийшло неконтрольовано. Я виплюнула на свою тарілку те, що мені попалося в пиріжку, коли ми були в гостях у свекрів.
Чесно, 6-ї ранку ще не було, як свекруха з клітчастою торбою стояла на нашому порозі. – Синок. розумію, що день закоханих, вибачайте, але мусиш мене завести до тітки Стефи в село. Вона ледь по телефону говорила, так погано почувається, а в неї ж кури, гуси та й порося. Хтось має про це дбати, – протараторила Лідія Семенівна сідаючи на край ліжка. – Мамо, в неї є діти, які поруч живуть. До чого тут ти?, – перепитав Дмитро. Просто в день Валентина в нас були геть інші плани, але вони явно не подобались моїй свекрусі
Чесно, 6-ї ранку ще не було, як свекруха з клітчастою торбою стояла на нашому порозі. – Синок. розумію, що день закоханих, вибачайте, але мусиш мене завести до тітки
– То ти мамі подарував такий дорогий браслет з камінцями, а вона мені “спаси і збережи”? Це вже занадто Любомире. Я не дозволю так зі мною чинити твоїй мамі, – виговорила я все чоловіку, бо була дуже обурена цією ситуацією. Я не хотіла від Олени Анатоліївни ніякого подарунка, але ще за тиждень до свята вона прийшла до нас в неділю після служби і сказала, що має для мене подарунок з якогось святого місця, і привідкрила завісу – браслет
– То ти мамі подарував такий дорогий браслет з камінцями, а вона мені “спаси і збережи”? Це вже занадто Любомире. Я не дозволю так зі мною чинити твоїй
На день Валентина я придбала собі, ну дуже красивий і романтичний наряд, запалила свічечки, як стукіт в двері. Пиріжки Надії Гаврилівни мали такий запах, що пробивало навіть через стіни. Саме тому я відразу знала, хто складе нам компанію в цей романтичний вечір. – Я знала, що ти нічого готувати не будеш! Суші кажеш? Та хто тими сушами наїсться! Чоловіка потрібно нормально годувати, Соломіє! Ось, тримай пиріжки і салат шубу я зробила. Накладай на стіл і гайда разом святкувати, – сказала свекруха, потираючи руки
На день Валентина я придбала собі, ну дуже красивий і романтичний наряд, запалила свічечки, як стукіт в двері. Пиріжки Надії Гаврилівни мали такий запах, що пробивало навіть через
Завтра на мене не розраховуй. Я поїду до мами. Я її єдиний чоловік, і в день Валентина повинен бути поруч, – сказав мені Остап. Я ледь не впала від почутого. – Може ти і подарунок мамі купиш, а не мені?, – пожалілася я. Остап і тут вирішив мене вколоти. – Який подарунок, Лідо? Я тобі кожного дня як не ковбасу то масло купую. А ось мама мене на світ привела, і заслуговує на щось цікаве. Я вже навіть придумав що саме: робот пилосос. – До речі, такої техніки в нас дома немає
Завтра на мене не розраховуй. Я поїду до мами. Я її єдиний чоловік, і в день Валентина повинен бути поруч, – сказав мені Остап. Я ледь не впала

You cannot copy content of this page