– Мамо, ти ці квартири з собою на той світ забереш??? У тебе онучка заміж збирається, могла б подарувати одну! — кричить на мене дочка Інна. — Ми з братом виросли, тебе не бачили, бо ти на ці заробітки свої моталася і дідів та бабусь київських доглядала, аби свої 9 квартир придбати! Так ми хоч надіялися, що нам щось достанеться та нашим дітям — твоїм онукам! А ти он яка жадібна, все собі! Я дійсно не допомагаю дітям і онукам, а колишній чоловік живе на малу пенсію, тому дітям допомогти особливо не може
– Мамо, ти ці квартири з собою на той світ забереш??? У тебе онучка заміж збирається, могла б подарувати одну! — кричить на мене дочка Інна. — Ми
– Олю, а ти впевнена, що ці три пари босоніжок тобі потрібні?, – голос Івана звучав так, ніби я щойно купила власний літак. – Навіщо тобі, в них майже один і той же фасон, хай навіть зі знижкою? Я зітхнула. Мої улюблені розпродажі знову стали каменем спотикання. Мабуть, найгірше, що Іван не бачив усієї глибини моєї зачарованості. У тому, щоб купити дві-три подібні речі, коли вони коштують удвічі дешевше, я не вбачала жодного злочину. Мені завжди здавалося – якщо є можливість зекономити, то треба хапати її, як гарячі пиріжки на ярмарку. Це ж класична українська практичність, правда?
– Олю, а ти впевнена, що ці три пари босоніжок тобі потрібні?, – голос Івана звучав так, ніби я щойно купила власний літак. – Навіщо тобі, в них
Я не втрималася і відкрила свій банківський рахунок, де на екрані великим шрифтом була виведена сума з 8-ми цифр. – Це все гроші які я заробила самостійно, Андрію. Те, якою я є, лише моя заслуга. Ти до цього не маєш жодного відношення!, – наголосила я. Чоловік зблід. Весь цей час він думав, що я сіра мишка, що повністю залежить від нього. А тут, на тобі – несподіванка!
Я не втрималася і відкрила свій банківський рахунок, де на екрані великим шрифтом була виведена сума з 8-ми цифр. – Це все гроші які я заробила самостійно, Андрію.
– Я не поїду в жодні гори з твоїми дітьми, – почула я різкий голос Марти в телефоні, бо Володя випадково ввімкнув гучномовець. – Або я, або вони. Саме ці слова стали моїм найгіршим ранковим будильником. Я ще з кухні чула, як син тупцює в коридорі: він нетерпляче чекав нашого щотижневого відеодзвінка з татом. До речі, цей дзвінок мав би бути радісним, адже у дітей почалися канікули, а Володя обіцяв їм давно омріяну поїздку в Карпати. Проте зараз я зрозуміла, що щось знову пішло не так, і найгірше – діти невдовзі про це дізнаються
– Я не поїду в жодні гори з твоїми дітьми, – почула я різкий голос Марти в телефоні, бо Володя випадково ввімкнув гучномовець. – Або я, або вони.
– Ромочко, ось тобі ключі від квартири і машини! – виголосила весільний тост моя мама, вітаючи мого молодшого брата Романа з одруженням. Все для мене стало на свої місця. Ось на що батьки все життя відкладали і економили! А я з чоловіком їздила на заробітки на чотири роки в Голландію, щоб заробити на своє житло
– Ромочко, ось тобі ключі від квартири і машини! – виголосила весільний тост моя мама, вітаючи мого молодшого брата Романа з одруженням. Все для мене стало на свої
– Сонечко! Ти потай тицяв наші сімейні гроші батькам в той час, як ми і так щомісяця їм підкидали по 10 000 гривень! – В мені просто вирувала буря, і я вчора за вечерею випустила її з себе назовні. Я дружина чоловіка, який з сімейного бюджету потай виносив своїм родичам гроші. Це, крім того, що ми регулярно давали гроші свекрам як допомогу. На цей Новий рік дійшло до того, що мої батьки надіслали 8 тисяч гривень дітям на різдвяні розваги чи іграшки. А Вова зрадів і відніс 8 тисяч своїм батькам
– Сонечко! Ти потай тицяв наші сімейні гроші батькам в той час, як ми і так щомісяця їм підкидали по 10 000 гривень! – В мені просто вирувала
Якщо чесно, я і в себе дома сплю без підодіяльника на ковдрі. А чого його мастити, а потім прати? Так вирішила і в невістки зробити. Софія мені таку білюсіньку постелила, що мені аж не зручно було таким накриватися. Першу ніч я спала як принцеса, а коли і син і невістка пішли зранку я зняла, акуратно склала і положила в шафу. Але я мала від невістки читаного і співаного. – А ви думаєте ковдру легше випрати?, – вигукувала вона не своїм голосом. Якщо чесно, я образилася на неї трохи
Якщо чесно, я і в себе дома сплю без підодіяльника на ковдрі. А чого його мастити, а потім прати? Так вирішила і в невістки зробити. Софія мені таку
– Стьопа так любив цю картоплю в мундирах, ох, а ще й з оселедцем, – сказала Лідія Семенівна, витираючи сльози. – Вже два роки, як він поглядає на нас з небес, – додала вона, а потім наголосила: – Їжте, поминайте мого Стьопу! Тут все, що він дуже любив! Я сиділа за столом, здивовано розглядаючи страви, які щедро виставила свекруха. Таке враження, що цей обід не для нас, а для того, кого вже немає. Навіщо було наготувати стільки всього, якщо ніхто цього не їсть?
– Стьопа так любив цю картоплю в мундирах, ох, а ще й з оселедцем, – сказала Лідія Семенівна, витираючи сльози. – Вже два роки, як він поглядає на
Тепер я маю гроші і на догляд за собою, і на прибиральницю, і дітям якісь розваги та смаколики можу дозволити – на гроші, які дає мені свекруха зі своєї пенсії судді. Чоловік про це нічого не знає. Свекор також. Я в юристів бережу доказ того, що робила свекруха за нашої відсутності в нашій квартирі. І за мовчання я отримую від неї приємний бонус – 30 тисяч гривень на місяць
Тепер я маю гроші і на догляд за собою, і на прибиральницю, і дітям якісь розваги та смаколики можу дозволити – на гроші, які дає мені свекруха зі
Якби мені хтось колись сказав, що свою гарно виховану доньку я спіймаю з “лівим” чоловіком, я б не повірила. Але її “милу зустріч” у кафе я бачила на власні очі, тому розмови тет-а-тет було не уникнути. – Як ти собі таке дозволяєш, доню? В тебе двійко дітей, чоловік, – Наголосила я. – Так ось мамо, якщо не будеш тримати свого язика за зубами, то своїх рідних онуків більше не побачиш. – Від слів дочки я стерпла
Якби мені хтось колись сказав, що свою гарно виховану доньку я спіймаю з “лівим” чоловіком, я б не повірила. Але її “милу зустріч” у кафе я бачила на

You cannot copy content of this page