Головна

життєві історії

Я знала ще до їхнього розлучення, як виглядає дружина Вови – їй до мене у всьому було далеко, тому я не сумнівалася навіть, що коханий піде від своєї законної жінки до мене і ми будемо щасливі разом. А от тепер думаю, нащо вона віддала мені це “щастя”? Ну хіба що за сина йому вдячна. Але він повернувся і мені мабуть прийдеться їхати жити в інше місто. Свої розкидані шкарпетки він спокутував трояндами і тортами. Одного дня ми дізналися, що у нас буде дитинка. Спочатку Вова був дуже щасливий
життєві історії 0
Я знала ще до їхнього розлучення, як виглядає дружина Вови – їй до мене у всьому було далеко, тому я не сумнівалася навіть, що коханий піде від своєї
У онучки день народження через тиждень, я вже давно подарунок купила, і не дешевий, за 1500 гривень, але йти не хочу. Та якщо не піду, онука я можу більше не побачити. Мені 63 роки. І знаєте, у мене через дружину сина таке життя, що ой ле-ле. А я дуже старалася і старюся їм допомагати. А вона до мене – як до пустого місця чи стіни. Щиро кажу, до Віки я ставилася з душею і добром, часом просто рятувала їхній з Артемом шлюб, бо вони живуть у постійних суперечках і непорозуміннях між собою
життєві історії 0
Мені 63 роки. І знаєте, у мене через дружину сина таке життя, що ой ле-ле. А я дуже старалася і старюся їм допомагати. А вона до мене –
У мене дивна сестра, яку я навіть знати тепер не хочу. Моя сестра живе у великому маєтку з міні басейном. Вона сама його побудувала, заробила на нього гроші за кордоном і в Україні, Ірина юрист. От тільки у неї ні дитятка, ні котятка, ні чоловіка, а рочків уже й 45. У нас з чоловіком троє діток, молодший ще зовсім малий, живемо в двушці в панельному будинку. В нас так спекотно, що вам не передати, а на кондиціонер у нас просто грошей немає. Попросилася я до сестри пожити до кінця літа, у неї і кондиціонер в кожній кімнаті, і вільний кімнат кілька. Але Ірина сказала що діти їй меблі і шпалери попсують
життєві історії 0
У мене дивна сестра, яку я навіть знати тепер не хочу. Моя сестра живе у великому маєтку з міні басейном. Вона сама його побудувала, заробила на нього гроші
Васильку, – так ніжно його називає колишня, – приїдь сьогодні до нас ближче 22.00, є справа. Ти ж батько і я не можу не задіяти тебе в такому дійстві, – сказала Наталя по гучномовцю. – Я була засмучена, але чоловіка відпустила. Заснути не могла, ще й при надії, і нервувати мені не можна. А о 23.30 дзвінок від Василя: “Лягай спати мене не чекай. Ми Мартусі хочемо зранку сюрприз зробити, тому буду тут ночувати. – Мені здається, що свекруха тому мене й не сприймає, бо хоче, щоб Василь з колишньою зійшовся
життєві історії 0
Ну як це можна пояснити? Чому він повинен туди їхати? Так, я все розумію, в їх дочки день народження. Ми підготували подарунок і достойний – електросамокат, але і
Заміж я вийшла за чоловіка з різницею у віці в 32 роки. Після того, як я вперше з ним на джипі приїхала в село, люди мали що тиждень пліткувати. Олег удівець, має дорослих дітей, але і я подарувала йому синочка. Так, він воліє лежати на дивані, ніж кудись їхати, але це не є для мене перешкодою. Я беру сина і мандрую в любий куточок світу. А ось мої однолітки в той час рахують копійки на кусок хліба. Я б ту красу і молодість ні за що не проміняла на свого Олежика. Так, в нас немає тої любові, але хіба вона важлива?
життєві історії 0
–  Ой, та ти доперебираєшся, що так в дівках і засидишся, – казали мені односельчани, коли я з навчання приїжджала до батьків. Я ще зі школи знала, що
Чоловіку на ювілей я подарувала добротний подарунок – пательню, на ціннику якої була цифра – 1800 грн. – Тільки про себе все життя і думала. Невже Валера не заслужив від тебе на сорочку чи спортивний костюм, який в нього ще зі студентських років?, – сказала свекруха, коли ввечері забігла на каву і привітати сина очі в очі. – Головне, щоб ти був здоровий, а решта у тебе буде, бо ти розумничок і на це заслуговуєш!, – сказала свекруха, вручаючи Валері пакет з “мильним набором”. Ну стратилася, хоч здачу давай, я вам кажу!
життєві історії 0
Чоловіку на його ювілей я подарувала добротний подарунок – пательню, на ціннику якої була цифра – 1800 грн. – Тільки про себе все життя і думала. Невже Валера
Вона кидає слухавку зі словами: “Все зрозуміло!”. Я як дізналася, що тітка Ольга продала будинок в селі – ледь зі стільця не гепнулася. Це ж треба! Та ще й потайки! Тепер узагалі не уявляю, як розібратися у ситуації. Діло все в тому, що моя тітка Ольга жила у селі з чоловіком і дочкою. І от, уявіть, місяць тому я випадково дізналася від їхньої сусідки, яку зустріла на базарі, що вони продали свій будинок і перебираються ближче до міста. Я подзвонила тіточці дорогій одразу. Як годиться привітала, а тітка Ольга мені й каже, що їм допомога при переїзді треба – всі їхні лантухи перевезти. Я погодилася допомогти, але попросила попередити заздалегідь
життєві історії 0
Я як дізналася, що тітка Ольга продала будинок в селі – ледь зі стільця не гепнулася. Це ж треба! Вона завжди говорила, що село любить понад усе. Та
Після того, як дружина сказала: “поживемо трішки окремо”, я переїхав до друга холостяка. Мені сподобалось таке життя, бо іншого я не знав, оскільки з Христиною я зі шкільної лавки. На самому випускному вона ощасливила мене звісткою, що скоро я стану татом. І ось після того, що я натворив, дружина мане додому не пускає. Мама каже з’їжджати від друга або ж в сім’ю, або ж до неї. А я розгублений. Ось вам і пожили окремо, подумали. Тепер з дітьми бачуся на нейтральній території
життєві історії 0
Ми з дружиною стали на рушничок щастя дуже молодими. З Христиною ми однолітки. П’ять років відсиділи за одною партою, а на випускному вона повідомила мені новину. – Любий
На вихідних ми на дачі були, бо вже і огірки дозріли і сама дача в лісочку де прохолода, ось ми там і рятуємось від спеки. Ми з дітьми якийсь фільм увімкнули на планшеті в бесідці, як під’їжджає автівка, а з неї Іванна Йосипівна виходить і сміється на всі 32. – Вже не буду твого чоловіка смикати. Сама їздити буду. – Але річ в тім, що за автівку кредит має платити мій чоловік з загального бюджету. – Ну а як ти хотіла? Я ж тобі такого хорошого чоловіка виховала. Тепер ваша черга мені допомагати
життєві історії 0
– Ти, Маринко, постійно злилася, що я Володю смикаю з тою машиною. Ось, полюбуйтеся! Тепер я маю свої колеса, куди хочу, туди їду, – сказала мені свекруха, коли
До кінця весілля ми не досиділи і пішли не попрощавшись. Я вважаю, що молодята мають у нас попросити пробачення, бо те, що вони собі придумали, в голові не поміщається. Ну сіли ми за той стіл, і що, малосольні огірки запивати лимонадом? Я думала, сестра хоч в торбі під столом щось має, але ні. – Ми проти волі дітей не підемо і вам не дамо, – сказала Люба, коли ми з чоловіком направились до барної стойки. Я вважаю, що на весіллі в першу чергу мають бути задоволені гості, а ми сиділи, як на поминках
життєві історії 0
Коли племінниця прийшла нас з чоловіком просити на весілля, то і слова не сказала за цю “цікавинку” на торжестві. Виявляється, все це було описано на самому запрошенні, яке

You cannot copy content of this page