На знайомство з мамою Романа я йшла в сукні, яку позичила мені подружка. Правда, з босоніжками така “фішка” не вийшла, бо розмір не той. Та не зважаючи ні на що, Ольга Василівна прийняла мене дуже тепло. А коли ми носили посуд на кухню, мама Романа попросила прийти до неї і завтра. В квартирі на мене чекали два чорні пакети. А почала вона свої слова з вибачень. Чесно мам скажу, мені ці речі досі рука не підіймається викинути, хоча стільки води з того часу спливло
На знайомство з мамою Романа я йшла в сукні, яку позичила мені подружка. Правда, з босоніжками така “фішка” не вийшла, бо розмір не той. Та не зважаючи ні
Ми самі з Чернівців, у нас з чоловіком четверо дітей. Ніхто з батьків нам не допомагав, бо ми і самі з Павлом з багатодітних родин, і самі стали такою родиною. Працювали, згодом купили квартиру, але невеличку, тісно нам там було, коли всі діти вже народилися, та й ремонт потрібен був. Павло багато працював, але потім його фірма реформувалася, його скоротили, і чоловік почав перебиватися підробітками, але, самі розумієте, нам завжди фінансово було дуже скрутно. І ось коли дітям було 21, 18 і 14 і 10 років, я вирішила, як і багато моїх землячок, їхати на закордонні заробітки. Так і почалися 25 років мого іспанського життя. Повернулася. Та таке побачила! Ні. всім гроші не роздам. Вирішила навіть чоловіку нічого не говорити, а придбати тихенько собі однушку, віддати її під оренду і мати до кінця життя пасивний дохід
Ми самі з Чернівців, у нас з чоловіком четверо дітей. Ніхто з батьків нам не допомагав, бо ми і самі з Павлом з багатодітних родин, і самі стали
Від першого шлюбу мами народилися ми, четверо дітей. Нині ми вже виросли, а мама заміжня вдруге. Свою квартиру мати розділила всім у рівних частках. А її чоловік, тобто наш вітчим, спадкоємицею свого майна вибрав мене. На це були причини. Рідних дітей Олег Олександрович не має. Мої брати і сестра його недолюблювали, м’яко кажучи, брат з дружиною могли прямим текстом вказувати йому на двері з маминого дому, казали їй, що б вона пішла від нього. Я ж у них прибирала, допомагала з ремонтом і все, що мене просили. Так було ще до заповіту, так продовжилося й після
Від першого шлюбу мами народилися ми, четверо дітей. Нині ми вже виросли, а мама заміжня вдруге. Свою квартиру мати розділила всім у рівних частках. А її чоловік, тобто
Мені 29 років, звуть Вероніка, і я не можу в собі розібратися, що я роблю не так у цьому житті. Вже 10 років ми разом з Микитою, познайомилися, коли нам по 19 було. Кілька днів тому свекруха сказала мені, що я навіть розмовляти нормально не можу, що я недолюблена дитина і нікому не потрібна, що ось, мовляв, її син мене витягнув мене з моєї родини, а то і зникла б там. Хоча сама Ольга Павлівна з головою в кредитах, які Микита допомагає їй виплачувати з нашого родинного бюджету
Мені 29 років, звуть Вероніка, і я не можу в собі розібратися, що я роблю не так у цьому житті. Вже 10 років ми разом з Микитою, познайомилися,
Мама на свій день народження нас з Олесею зустріла не радо, хоча ми зі всім своїм, бо робили мамі сюрприз. І лише десь через годинку, коли на подвір’я заїхала незнайома нам автівка, все стало на свої місця. Мама стояла з рожевими щоками і не могла промовити й слова. Та елегантний мужчина з квітами в руках не розгубився. Чому тільки мама про нас з сестрою так погано думала!
Мама на свій день народження нас з Олесею зустріла не радо, хоча ми зі всім своїм, бо робили мамі сюрприз. І лише десь через годинку, коли на подвір’я
У мене вже 9 років живуть син і невістка, виховують мою онучку Варю, їй 5 рочків зараз. Перші роки, поки я працювала і допомагала матеріально, і вони жили не дуже багато- все було більш-менш добре у наших взаєминах. А тепер, коли я сиджу вдома і доглядаю літнього батька і не можу давати грошей, і сидіти з онукою теж не можу, бо живу за містом – все змінилося. Живуть у моїй квартирі, я з батьком – на дачі. Все з городу і закрутки – туди. їм у квартиру. Приїдуть, завантажаться, поїдять – і поїхали. Ні на стіл не допоможуть накрити ні зі столу прибрати. Про город і по господарству навіть попросити не варто про допомогу
У мене вже 9 років живуть син і невістка, виховують мою онучку Варю, їй 5 рочків зараз. Перші роки, поки я працювала і допомагала матеріально, і вони жили
Я надіялася, що син поживе з тою Ксюшою і розбіжаться вони, але ж ні. Їсти вона не готує, в хаті не прибирає, ніде не працює, чисто, як декорація. Ну а з салонів краси її не витягнеш. До останнього я не хотіла вірити, що Максим мій з такою життя пов’яже. А недавно в нього день народження був. Мовчу про наряд Ксюші, бо дивитися не було на що. Здивувало інше. В один момент в залу внесли красивий букет квітів, а мій син став на одне коліно!
Я надіялася, що син поживе з тою Ксюшою і розбіжаться вони, але ж ні. Їсти вона не готує, в хаті не прибирає, ніде не працює, чисто, як декорація.
Коли моя донечка розпакувала подарунок від моєї подруги – я отетеріла. Злата моя – ну дитина зраділа, бо це ж її улюблені іграшки, якими вона гралася у своєї подруги Даринки. Але мене вчинок Юлі ну дуже здивував, тому я все-таки попросила у подруги пояснення. – А нащо було витрачатися, якщо я знала, як догодити твоїй дитині? Тому я тепер не знаю, як вчинити на день народження Даринку у квітні
Коли моя донечка розпакувала подарунок від моєї подруги – я отетеріла. Злата моя – ну дитина зраділа, бо це ж її улюблені іграшки, якими вона гралася у своєї
Ну соромно мені за Дмитра, в першу чергу перед сусідами. В нас є гроші, а шафа закладена до самого верху обновками, тільки мій чоловік кожного разу одягає одне й те саме. Я ж дуже люблю стильні новинки. Та найгірше те, що я ледь свого Дмитра затягла до стоматолога. Найкращим рішенням “врятувати” усмішку були протези. Ми за них стільки грошей відвалили, і що ви думаєте, лежать вони на тумбочці у зеленій коробочці. “Мені так зручніше!”
Ну соромно мені за Дмитра, в першу чергу перед сусідами. В нас є гроші, а шафа закладена до самого верху обновками, тільки мій чоловік кожного разу одягає одне
Мені так сумно стало від того, як я прожила своє життя, коли я недавно побувала в Києві у дочки. Просто це навіть не порівняти, як було мені важко і як я живу зараз на 8 тисяч пенсії. Але розповім свою історію, сподіваючись на ваші слова підтримки і поради – чи просити у дочки більше грошей? Мене звуть Олена Петрівна, маю 78 років
Мені так сумно стало від того, як я прожила своє життя, коли я недавно побувала в Києві у дочки. Просто це навіть не порівняти, як було мені важко

You cannot copy content of this page